Перша Заповідь забороняє нам мати
будь-яких інших богів. Це означає, що ми повинні вірувати в єдиного Бога,
істинного Бога, у непохитній вірі і з довірою, упевненістю, надією і
любов’ю. Це єдині діла, якими людина
може мати Бога, шанувати Його та триматися Його. Людина не може знайти Бога
жодним ділом, окрім як вірою і довірою – людина не може втратити Бога жодним
іншим ділом, окрім як невірством і сумнівом. Жодне інше діло не може привести
людину до Бога. Саме з цієї причини
Друга Заповідь забороняє нам використовувати Боже Ім’я намарно. Але цього буде недостатньо. Нам також
заповідано шанувати Його Ім’я, кликати до нього, славити, проповідувати та
хвалити Його Ім’я. І справді неможливо не зневажити Ім’я Боже там, де Його
правильно не вшановують. Бо хоча Його вже вшановують вустами, стаючи на коліна,
поцілунками та іншими рухами, якщо цього не робиться в серці вірою, у впевненій
довірі до Божої благодаті, тоді це – ніщо інше, як лицемірна подоба та
вдавання.
Отже бачите, як багато різних діл може
робити людина весь час під цією Заповіддю! Якщо так собі вона постановить, то
вона ніколи не буде без добрих діл цієї Заповіді. Немає взагалі ніякої потреби
здійснювати далекі паломництва або шукати якісь святині. Бо, скажіть мені, яка
мить може минутися без того, щоб ми невпинно не отримували Божі благословення,
або ж, з іншого боку, страждали від напасті? Але чим є Божі благословення і
напасті, як не постійне спонукання і підбадьорення нас, аби ми хвалили,
шанували та благословляли Бога та кликали до Нього і Його Імені? А якби ви взагалі не мали би що робити, то
хіба ця одна Заповідь не дала би вам достатньо роботи, щоб ви просто невпинно
благословляли Боже Ім’я, співали Йому, хвалили та вшановували Його? Бо ж з якою ще метою були створені язик,
голос, мова і вуста? Як каже Псалом 51 (:15): «Господи, відкрий мої уста, і
язик мій звістить Тобі хвалу». І знову: «Мій язик нехай славить Твою
справедливість!» (в. 14).
Яке ще є діло на небесах окрім цієї Другої
Заповіді? Як написано в Псалмі 84 (:4): «Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм,
вони будуть повіки хвалити Тебе!» І Давид каже в Псалмі 34 (:1): «Хвала Йому
завсіди в устах моїх!». І Св. Павло в 1 Коринтян 10 (:31): «Тож, коли ви їсте,
чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!» І в
Колосян 3 (:17): «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я
Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві». Якби цього діла дотримувалися,
то мали би небеса тут на землі і завжди мали би достатньо діла, так само як це
роблять святі на небесах.
Немає коментарів:
Дописати коментар