Оскільки ми постійно перебуваємо в гріхові, то мусимо
також постійно молитися, як щомиті моляться побожні серця інших християн, бо щомиті
вони бачать власну негідність і хочуть, аби вона була прощена. Ці постійні
зітхання християнського серця ... покриваються думками, а часом і
обов’язками так, що не завжди ми їх бачимо. Тож справжньою
богословською чеснотою є покривати наш гріх молитвою, а коли ми відчуваємо нашу
слабкість, знаходити притулок у цій пісні: «Помилуй мене, Боже!»
Немає коментарів:
Дописати коментар