Святе Письмо проводить різницю між гріхами, а саме: що святі та відроджені люди мають певні гріхи, які їх не засуджують і водночас вони зберігають віру, Святого Духа, благодать і прощення гріхів (Римлян 7:23-8:1; 1 Івана 1:8-9; Псалом 32:1). Але Писання свідчить також про те, що існують ще й інші гріхи, у яких навіть примирені люди, відпадаючи, втрачають віру, Святого Духа, Божу благодать і вічне життя та потрапляють під Божий гнів і вічну смерті до того часу, поки не повернуться до Бога знову, поки не примиряться із Богом вірою (Римлян 8:13; 1 Коринтян 6:10; Галатів 5:21; Ефесян 5:5; Колосян 3:6; 1 Івана 3:6, 8; 1 Тимофія 1:19; 2 Петра 1:9). І на цій основі можна провести корисну відмінність між смертним гріхом і таким, що прощається. Павло говорить про гріх, який діє проти сумління або відкладає сумління на бік та про гріх, який дійсно живе у тілі, але тілом не керує (1 Тимофія 1:19; Римлян 6:12, 14; 7:17).
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар