Коли тут Павло говорить про те, що Ісуса називають проклятим, то він не лише має на увазі відкрите богохульство або проклинання Христового Імені чи Особи так, як це роблять язичники чи неблагочестиві юдеї - не про них тут Павло говорить і цього не мають робити й коринтяни. Радше тут Павло згадує такого християнина, який вихваляючись тим, що має Святого Духа, не проповідує Христа, як основу нашого спасіння - так як це він повинен проповідувати, але нехтуючи цією істиною, він вказує душі на щось інше, вдаючи наче ця заміна - від Святого Духа і краща та необхідніша, аніж звичайне вчення Євангелія.
Всі такі вчителі насправді просто винні у засудженні Христа, докорянні Христові та проклинанні Христа. Ставитися зневажливо до Христового Слова і служіння та звеличувати натомість щось інше, як засоби для здобування Святого Духа і вічного життя - що це, як не зневага Христа і заява про те, що Христос не має ніякого значення?..
Язик служителя Христового - мова, яку він застосовує - мусить мати таку простоту, яка не проповідує нічого, окрім Христа.
Мартін Лютер, з проповідей
Немає коментарів:
Дописати коментар