Виходить друком перша Лютеранська Навчальна Біблія – The Lutheran Study Bible. Видавцем цієї Біблії є відомий в усьому лютеранському (і не тільки) світі видавничий дім «Конкордія» із Сен-Луїсу, США. Дякую Господу, що Україна ввійшла до списку з тих 20 країн світу, які певним чином долучилися до підготовки цієї Біблії. Запрошення мене до участі у цьому проекті вважаю надзвичайно високим привілеєм. За все це я дякую Отцеві Небесному, що вчинив мене достойним, через Сина Свого Ісуса Христа, участи в спадщині святих у світлі (Колосян 1:12). Інформація про учасників цього проекту та його особливості розташована за адресою: http://www.cph.org/cphstore/pages/resources/tlsb/contrib.asp
зентацію книги моїх проповідей «Ми проповідуємо Христа розп’ятого»!!!! Щиро всім дякую! Soli Deo Gloria! Тільки Богу слава! Додаю декілька фото.
адіопередачі та подивившись телерепортажі про святкування Водохрища на Дніпрі та інших водоймах, ще раз змушений зауважити, що в нашому суспільстві панує якесь спотворене, радше язичницьке, розуміння Богоявлення. Всі без винятку говорили про свої заслуги перед Богом, про особливу силу води, в яку опускають у цей день хрест і жоден з них словом не прохопився про покаяння, про Боже Слово, про Хрищення Господа і про своє Хрищення в Ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Часто це супроводжувалося відверто блудними фразами та глузуваннями купальників під смішки кореспондентів. Таке враження, що мова ведеться не про християнське свято, а про моржів, які живуть відповідно до властивих їм інстинктів.
р Лютер нас підбадьорює: «Старий Адам у нас має бути втопленим щоденним каяттям, і мусить померти з його лихими вчинками та бажаннями, і… замість нього повинна щоденно поставати та воскресати нова людина, яка житиме перед Богом у праведності та непорочності вічно». – 
Головною слабкістю євангельсько-протестантського поклоніння є навіть не музичні форми, які воно запозичує із нашої культури, а те зосередження, на якому ці форми наголошують. Значною мірою центр уваги в євангелицькому поклонінні спрямовується не на Бога, а на почуття, які виникають під час поклоніння. Після «Прославляння Господа» з його поклонінням сповненим ентузіазму часто з’являється риторичне запитання: «Ну хіба ви не почуваєтеся добре?» Запозичивши музичний стиль нашої культури, євангелізм (можливо й ненавмисно) запозичив і її ставлення. Наслідки цього в деяких кутках євангелізму набувають крайніх проявів:
ся! Славімо Його!" - саме такими словам
и вітали один одного парафіяни церкви Воскресіння, святкуючи Надвечір'я Різдва Христового і Різдво Христове.
31 грудня минулого року Господь покликав до небесної домівки Превелебного Ендру Еліса, Єпископа Євангельсько-Лютеранської Церкви в Судані (ЄЛЦС). Єпископ Еліса познайомився із лютеранськими віросповіданнями через Фундацію «Лютеранська спадщина» (виконавчий директор Джеймс Фендрі) і саме Фундація підтримувала пастирське служіння цього слуги Божого в охопленій громадянською війною країні, якої стороняться багато християнських місій. За цей час ЄЛЦС зросла до понад 80 громад та 15 початкових шкіл. Загальна кількість охрищених лютеран у Судані перевершує зараз 15, 000 душ.
йглибше співчуття Лінді (дружині Єпископа Еліси) і дітям. Ендру був одним із тих рідкісних лідерів, здібності якого проявилися у швидкому зростанні ЄЛЦС за ці останні 15 років. У нього було глибоке піклування про розвиток Церкви, яка була вірною Слову і Лютеранським Віросповіданням. Сумуючи в серцях, ми радіємо тією перемогою, яка йому належить у вічному житті». Господь Ісус Христос каже: «Надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду» (Івана 5:28, 29).
