ДУХОВНІСТЬ БУВАЄ РІЗНОЮ
Ось знову християнський світ святкує Різдво Христове, новорічні свята та Водохрища. В Європі та на північно-американському континенті (США та Канада) існує давня традиція знижок у магазинах. Чимало людей, які не могли купити якісь продукти або товари в іншу пору року, можуть собі дозволити це на Різдво, і мати, принаймні щедрий святковий стіл і дякувати Господу за народження Його Сина, Ісуса Христа та за людей, які вірують в Бога, люблять свій народ і хочуть, аби свято мала не купка багатіїв, а всі люди довкола.
Звісно, що за такими знижками може стояти й бажання продавців усякого краму, аби в їхні супермаркети зайшло якомога більше покупців і залишили там свої гроші. Але, погодьтеся, важко пояснити такі Різдвяні знижки самим меркантилізмом. Звичайний меркантилізм має інші прояви. І ці прояви влучно зауважив Голова нашої Галицької Єпархії, пастир Тарас Коковський, який веде цікавий блоґ. Відвідати цей блоґ можна за наступною адресою в інтернеті - http://taraskokovskyj.blogspot.com. Торік отець Тарас поділився своїми спостереженнями про відвідування базарів і ринків за кілька тижнів до Різдва, коли люди вже починають робити закупи до свят.
Пастир Тарас пише: «Наближення Різдва можна помітити по багатьох речах...Випав сніг, тому є надія, що матимемо біле Різдво. У поштових відділеннях з’явилися різдвяні листівки. Але найбільше наближення Різдва відчувається...на базарах і ринках. Ціни зростають мало не щогодини. Продавці намагаються обшахрувати людей на кожному кроці. Учора кілька продавців місцевого ринку хотіли відкрито і нахабно нагріти на нас руки - не моргнувши оком, один обшахрував на 10 гривень! а інший на 5! Тільки після того, як їм звернули увагу на те, "що тут щось не те", вони знервовано почали клацати на калькуляторі і повернули гроші з таким виглядом, наче їх обкрадають. Не хочеться думати про те, які ціни будуть ще за тиждень... У "них" на Заході - передріздвяні знижки, у "нас" - шахрування і ріст цін...»
Отже, чому суспільство яке так пишається своєю особливою духовністю та любить покритикувати західні цінності, виявляється безсилим проти здирництва, повсюдної жадібності та корисливості? Чому помпезні хресні ходи та золочені літургії із можновладцями, поклоніння мощам та чудотворним іконам, будівництво гігантських соборів із золотими куполами за рахунок платників податків з інших конфесій, не спроможні викорінити повсюдної корупції і шахрайства на всіх рівнях, а радше покривають їх блискучою псевдо-святістю?
Звернімося до історії. 1529 року в Німеччині з’являється друком «Великий Катехізис» доктора Мартіна Лютера. В ньому (ВК 228, 229) Лютер пише про масове порушення Сьомої Заповіді «Не кради!» в Німеччині: «На базарах і всіх подібних ділових місцях широко практикується, коли одна людина відверто обманює іншу, пропонуючи їй неякісні товари, обмірюючи, обважуючи, обраховуючи її, і наживається на цьому, через фінансові підтасовки чи спритні трюки. А також – коли хтось править з людини завищену ціну і, торгуючись, обдирає її. І хто може перерахувати чи осмислити все це? .. Крадіжка – це найпоширеніше ремесло, найбільший цех на землі, і коли ми розглянемо світ у всіх його життєвих сферах, то побачимо, що він являє собою не що інше, як величезне торговище, наповнене великими злодюгами».
Минуло майже 500 років. Сьогодні Німеччина, як і всі країни, де відбувалася і вкоренилася Реформація – інша. Бо на місце позірній духовності прийшла була та пустила коріння на доброму ґрунті (Мт. 13:8) справжня – духовність, яку несе в собі Слово Боже, яке засуджує гріх і виголошує прощення розкаяним. На місце фальшивому блиску лицемірства та його супутника, масового злодійства і шахрайства, Слово Боже принесло віру в Бога та, відповідно, любов до Господа та любов до ближнього. Звісно, від часу Реформації пройшло багато років, а в Європі, як і в Америці постало чимало духовних проблем. Проте вірним залишається Слово Боже: «Я – Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей» (Книга Вихід 20:5, 6). Хай через слухання Слова все більше українців з’являються серед тих, хто любить Бога та держиться Його заповідей!
Вячеслав Горпинчук
Немає коментарів:
Дописати коментар