ЛИС, КУРЧАТА Й КВОЧКА
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: «Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...»
А Він відказав їм: «Ідіть і скажіть тому лисові: «Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу. Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: «Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!» (Луки 13:31-35).
Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Фил. 1:2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, колись у дитинстві в нас стався великий переполох – в наше господарство забрався лис. Якщо взяти до уваги курей і курчаток, то поживи для цього хижака було би багато. На щастя, лиса забили перед тим, як він зумів накоїти біди.
Сьогоднішній наш євангельський текст згадує також про лиса. А ще в нашому тексті згадано курчат і квочку. Всі ці образи використовує сьогодні Син Божий, Ісус Христос. Він ходить і проповідує Євангеліє, але якому безбожному цареві коли-небудь подобалося проповідь Євангелія? Якому цареві буде подобатися, коли Бог докоряє йому за гріх? В Євангелії від Матвiя (14:3, 4) ми читаємо, що «Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. Бо до нього Іван говорив: «Не годиться тобі її мати!» Цар – блудник і злодій. Обов’язок Івана Христителя докоряти за ці гріхи.
Царі, як і люди, бувають різні. Цар Давид в Псалмі (140:5) сповідує: «Як праведний вразить мене, – то це милість, а докорить мені, – це олива на голову, її не відкине моя голова». Цар Давид впадав був у гріх перелюбу та вбивства, але почувши докір Божого пророка Натана, він розкаявся і Бог простив його гріх. Людині ж безбожній докір не подобається. Для нечестивця докір – не милість, а образа. І нерозкаяний грішник буде все робити, аби такого докору не чути і далі залишатися в темряві. Іван вірно проповідував Слово Боже, а лукавий Ірод його зненавидів і врешті-решт убив.
Господь Ісус говорить про ув’язненого Івана Христителя, що Іван – не просто пророк, а ще й: «той, що про нього написано: «Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!» і: «Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя!» (Мт. 11:10, 11). Ірод же цього Божого посланця наказав стратити. В нашому тексті ми читаємо, як до Єдинородного Сина Божого «підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: «Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...»
Тут збігаються інтереси і фарисеїв, і нечестивого царя. Фарисеям теж заважав Іван. Це ж про фарисеїв, які покладалися у спасінні на свої діла він проповідував: «Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння! І не думайте говорити в собі: «Ми маємо отця Авраама». Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!» (Мт. 3:7-9). До цих самих фарисеїв звертався й Ісус: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!» (Мт. 23:27, 28).
Ну кому треба такі проповідники, які вказують, що ви – грішні, а ваші діла нічому вам у спасінні не допоможуть? Як добре для фарисеїв, для цього роду зміїного, що Ірод притримується їхньої думки! Вони не самотні у бажанні змусити Євангеліє замовкнути! З ними тепер влада! З ними Ірод! Втікай, втікай Ісусе, бо Ірод хоче убити Тебе!!! Але яка ж відповідь Господа неба і землі? Він каже: «Ідіть і скажіть тому лисові: «Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу».
Де Ісусова політкоректність? Де слова «його царська величність» або «його ясновельможність?» Він залишає ці слова для світу. Господь величності не бачить, як і не бачить ніякої в Іроді Він ясності. Він бачить темряву, яка маскується, аби видаватися світлом. Але перед Ісусом такі маневри марні. В Євангелії від Івана (1:9) написано, що Ісус: «просвічує кожну людину, що приходить на світ». Він бачить усіх наскрізь. Він бачить наскрізь Ірода і називає його лисом. Пам’ятаєте ту капосну тварину, що забралася була колись в наше господарство, аби поласувати домашньою живиною? Хитра, лукава тварина. Такими словами називає Ісус усіх, хто користуючись будь-якою владою, на будь-якому рівні, залякує проповідників Євангелія – лиси, хитрі й лукаві створіння. Чого варте лише їхнє вміння квоктати, як квочка, що скликає своїх курчат!
Господь нагадує Іродові про Свою божественну місію і додає: «Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом». План, що Йому робити визначає Цар Небесний, а не смертний цар обмеженої земельної території, яка в скорому часі від Ірода відбереться, а сам Ірод закінчить своє життя дуже сумно на засланні. Навіть погрози Євангелію Христовому так просто не минаються!
Господь каже про свої, чуда, які Він творить діла і згадує про третій день, на який Він усе закінчить. Він каже, що Він мусить померти, але не через те, що Ірод передає Йому погрози через фарисеїв. Але через те, що в цьому й полягає Його мета. Він – Пророк, обіцяний ще Мойсеєм. Він – Спаситель усього людства. Він – наш Спаситель. І загинути Він мусить у Єрусалимі, святому місті, яке справжню святість Бога поміняло на само-праведність, а своїм Символом віри зробило молитву: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!» (Лк. 18:11, 12) «Я з роду Аврамового, обрізаний і через це буду спасенний!»
Господь оплакує людей, що мають таке віросповідання і промовляє: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!» Вам більше подобаються ті, що «Усі учинки свої роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці. І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах» (Мт. 23:5, 6). Єрусалим – це курчата, які втікають від квочки – Бога, бо лис виглядає набагато привабливішим. В нього таке гарне хутро! Але навіть, якщо лис заквокче, то в нього є ще гострі зуби й кігті! Нерозумні курчата, не хутро лиса-Ірода вам потрібне, а крила вашої квочки-Христа!
Горе нам, якщо ми перечимо проповіді Євангелія і горе нам, якщо ми, як нерозумні курчата втікаємо від Христа, Який наче квочка кличе нас дбайливим голосом Євангелія і запрошує під Свої крила захисту, опіки та любові. Бо Він Свою місію завершив на третій день по тому, як в Єрусалимі Його нарешті побачив Ірод і зневаживши Христа, помирився з Понтієм Пілатом.
Христова ж місія по тому примиренню двох можновладців продовжилася на Голгофському хресті, на якому Він пролив Свою святу й дорогоцінну кров за гріхи усіх лукавих лисів і нерозумних курчат, аби нашим Символом віри була не молитва фарисея, а молитва розкаяної дитини Божої: «Вірую, що Ісус спокутував за мене, втрачене та засуджене створіння, викупив і визволив мене від усіх гріхів, від смерті та від влади диявола – не золотом чи сріблом, а Своєю святою, дорогоцінною кров’ю, Своїм невинним стражданням і смертю» (МК 2:4).
Коли наш Викупитель через фарисеїв відправляв послання Іродові, то згадав про третій день – фінальний. Саме на третій день закінчив Він Свою місію з нашого викуплення. Бо якби не було цього третього дня, воскресіння Ісуса Христа з мертвих, то все було би даремним – квочка просто загинула би, захищаючи своїх курчаток, а лис облизнувся би від великої страви. Але смерть не облизалася, а спіймала облизня! Вона думала Христа проковтнути, та втримати Його не змогла, бо Він не просто Син Людський, але й вічний Син Божий. Він – не просто правдива людина, але й істинний Бог.
Він помер у Єрусалимі бо взяв на Себе всі ваші гріхи. Він воскрес на третій день, аби вас сьогодні проголосити виправданими і покликати приємним голосом Євангелія під Свої затишні і всемогутні крила прощення, праведності, любові та вічного життя. Де ті лиси, що хочуть позмагатися із такою Квочкою? Голос Її закликає вас: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28).
«Під крильми Моїми ви знайдете спокій для ваших душ. З-під цих крил не вихопить вас аніякий лис, ані диявол, ані сама смерть. Бо «Я – воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити» (Ів. 11:25). Просто ховайтеся під ці крила Євангелія у Слові та Святій Вечері правдивих тіла та крові Моїх і будете там, де Я. І не лякайтеся усіх цих диких звірів, бо «Я – Перший і Останній, і Живий. І був Я мертвий, а ось Я – Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду (Об. 1:17, 18). Ну ж бо, швидше під крила, в тепло і безпеку Божої любові!»
А як же фарисеї, і храм, і всі ті, що покладаються у спасінні на діла Закону? Господь їм каже: «Ось ваш дім зостається порожній для вас!» Господь каже, що вони моляться до порожнього місця. Бо де немає сповідування Христа єдиним Спасителем від гріха, там дім, яким би витвором архітектури він був – порожній. І навпаки, Христос каже: «Де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, – там Я серед них» (Мт. 18:20). Ви зібрані сьогодні в Ім’я Христове. Господь серед нас. Ми під Його крилами.
Доктор Мартін Лютер в одній зі своїх проповідей проголошував: «Якщо ви далі будете залишатися під крилами цієї Квочки, Господа Христа, то зможете промовляти: «Бог послав Свого Сина у світ, щоби Він світ не судив. … Він не був посланий, щоби бути моїм суддею, тираном, отрутою, смертю, гнівом і пошестю. Ні, Він називається Помічник. Це – Його служіння. Це та мета, з якою Він був посланий, як про це проголошує Він Сам: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою» (Мт. 11:28). Послати Його до нас, щоби кожен, хто вірує в Нього не загинув, а мав життя вічне, Отця змусила Його щира та глибока любов». Нумо всі, під крила Ісуса. В Його Ім’я. Амінь.
Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь. (Фил. 4:23).
Немає коментарів:
Дописати коментар