ЮВІЛЕЙ УЧИТЕЛЯ ЦЕРКВИ
7 травня ми дякували Господу за доктора Карла Фердинанда Вільгельма Вальтера, якому Євангельська Лютеранська Церква дала почесне звання «Учитель Церкви». Цього року ми також святкуємо 200-річчя з дня народження цього видатного американського богослова, який народився 25 жовтня 1811 року в саксонському селі Лянґенхурсдорфі, Німеччина. Його прадід, дід і батько служили лютеранськими пастирями, тож навчання на пастиря в Лейпцизі обрав і Вальтер наймолодший. В ту пору в Лейпцизі «правив балом» раціоналізм. Втім так сталося, що на Вальтера мала значний вплив група палких студентів християнства, до якої належав Ф. В. Бартель. А згодом сам молодий дослідник богослов’я змушений був через хворобу припинити навчання в ліберальному університеті на півроку і той час присвятив читанню творів Мартіна Лютера, що й вплинуло на його дальшу долю, на формування К. Ф. В. Вальтера саме як «Учителя Церкви». Власне цей невеликий епізод із життя майбутнього доктора Вальтера – дуже повчальний для всіх нинішніх лютеран і підтверджує правоту сказаного доктором Лютером: «Не грає ролі скільки книг ми читаємо, а грає роль те, які саме книги ми читаємо». Важливо читати твори Лютера, наші віросповідні книги – Злагоду та твори інших конфесійних лютеранських богословів, зокрема й твори К. Ф. В. Вальтера.
До пастирського служіння К. Ф. В. Вальтера було ординовано, по завершенні університетських та приватних богословських студій, 1837 року в саксонському Броєнздорфі. Слід зазначити, що в той час в Німеччині популяризувалися унійні практики, які руйнували християнську (лютеранську) ідентичність і натомість формували квазі-церкву. Тож 1839 року, в пошуках релігійної свободи, права вільно практикувати історичне, віросповідне лютеранство, він, покинувши Дрезден, де мав пастирське служіння, емігрував разом із групою інших саксонців до Сполучених Штатів Америки. Саме тут і розкрився повністю богословський талант цього проповідника і значною мірою цьому посприяла його освіта, яка передбачала вільне володіння як класичними так і сучасними європейськими мовами, його відданість Біблійному богослов’ю – Лютеранським Віросповіданням та перебування в США дуже великої німецької спільноти, що потребувала пастирської опіки.
1841 року К. Ф. В. Вальтер стає пастирем церкви Св. Трійці в Сен-Луїсі, штат Міссурі і служить ним аж до дня, коли Господь покликав його до небесної домівки, 7 травня 1887 року. К. Ф. В. Вальтер був одружений з Емілією Бюнґер і їхній шлюб Господь поблагословив шістьма дітьми. Водночас, залишаючись пастирем своєї парафії, він стає першим Президентом Лютеранської Церкви Міссурійського Синоду та Президентом двох Семінарій, які тепер розташовані в Сен-Луїсі та Форт-Вейні. Доктор Вальтер також засновував і редагував чимало лютеранських публікацій, які сприяли становленню та зміцнення лютеранства в США. Будучи непохитним лютеранином, він сповідує виправдання самою вірою та захищає цю виразну лютеранську доктрину від різних фальшивих філософій і учень, які диявол завжди намагається втиснути в Христову Церкву (робить це він і сьогодні).
Вплив діяльності Вальтера на становлення віросповідного лютеранства в США і зокрема на ЛЦМС, ВЄЛС, ЄЛС переоцінити важко. Слід зазначити, що на сьогодні богословський центр справжнього лютеранства, попри амбітні заяви представників Всесвітньої Лютеранської Федерації, перебуває все-таки не в Німеччині чи десь-інде, а саме в США, і то в церквах «вальтеріанської традиції». І в цьому також є велика заслуга доктора К. Ф. В. Вальтер . Безцінним скарбом Церкви є його твір «Належне розрізнення між Законом і Євангелієм», який незабаром вийде українською мовою. Кожен проповідник, який хоче правильно проповідувати Слово Боже, повинен цю книгу мати на своєму робочому столі та регулярно її перечитувати. Власне кажучи, таке читання виявиться корисним для будь-якого християнина і це чудовий спосіб відзначити двохсотлітній ювілей Учителя Церкви - К. Ф. В. Вальтера!
Вячеслав Горпинчук
Немає коментарів:
Дописати коментар