Публічний гріх потребує публічних наслідків. Часом той наслідок наводиться людьми, які мають владу в церкві, як у випадку з відлученням за відверту нерозкаяність. Часом цей наслідок настає від держави, коли було порушено цивільний чи кримінальний закон. А часом він настає з дому, коли батьки дисциплінують своїх дітей. Часом Сам Бог відвідує грішника з нагадуваннями про те, що до Божого Слова треба ставитися завжди серйозно, як тоді, коли п’яниця руйнує своє здоров’я і репутацію або азартний гравець знищує своє ім’я і маєток.
Де ж гріх непублічний і невідомий, наслідки страждання можуть довго допікати сумлінню винного, навіть вже після того, як провину було забрано у сповіді та відпущенні. Часом той біль найгірший з усіх. Ми не можемо знати, проповідуючи та навчаючи, відвідуючи домівку чи лікарню про те, скільки таємних злочинів і схованого болю перебуває у серцях людей, яким ми служимо. Але ми завжди повинні усвідомлювати ймовірність того, що серед наших слухачів є ті, які відчайдушно потребують цілющого бальзаму Євангелія від болю, бачити який може лише Бог.
Немає коментарів:
Дописати коментар