Між благодаттю і даром існує така різниця. Благодать власне означає Божу ласку або ж
добру волю, яку Сам в Собі Він має щодо нас і якою Він налаштований давати нам
Христа та вливати в нас Святого Духа з Його дарами. Це добре видно з розділу 5
[:15], де Св. Павло говорить про «благодать і дар у Христі» тощо. Дари та Дух збільшуються в нас щодня, але
вони ще недосконалі, бо в нас залишаться лихі бажання та гріхи, що проводять
війну проти Духа, як він навчає в Римлян 7 [:5 і далі] і в Галатів 5 [:17] та
триває конфлікт між Насінням жінки та насінням змія, як передвіщено в Бутті 3
[:15]. Попри це благодать робить так
багато, що нас пораховано повністю праведними перед Богом. Бо в благодаті Своїй
Він не поділений і не розділений, як дари, а виявляє милість до нас заради
Христа, нашого Вблагальника та Посередника.
І через це в нас починаються дари.
Тож ви можете розуміти розділ 7 у цьому сенсі. В
ньому Св. Павло далі називає себе грішником, але все-таки він може сказати в
розділі 8 [:1], що немає осуду для тих, що перебувають у Христі, просто через
неповноту дарів та Духа. Через те, що
плоть ще не вбита, ми – грішники. Але через те, що ми віруємо в Христа і маємо
початок Духа, Бог настільки ласкавий і благодатний до нас, що не порахує гріха
проти нас і не судитиме нас через нього.
Радше Він ставиться до нас відповідно до нашої віри в Христі, допоки
гріх не буде забитий.
Немає коментарів:
Дописати коментар