Обітниця приймається
вірою; «задарма» виключає наші
заслуги і означає, що це благо пропонується тільки через милосердя; заслуги
Христові є ціною, тому що мусить бути певна викупна жертва за наші гріхи. Святе
Письмо часто благає про милосердя; і святі отці часто кажуть, що ми спасенні
милістю.
Отже, коли тільки є
згадка про милість, ми мусимо пам’ятати, що там потребується віра,
яка одержує обітницю милості. І знову, коли тільки ми говоримо про віру, то
бажаємо, щоб об’єкт розуміли, як обіцяну милість. Бо віра виправдовує і спасає не на тій
основі, що вона є ділом, гідним саме в собі, але тільки через те, що вона
отримує обіцяну милість.
Немає коментарів:
Дописати коментар