вівторок, 11 березня 2014 р.

Дияконія - допомога насамперед одновірцям

     Щодо "соціального служіння", то все залежить від того, як розуміти цю розпливчасту фразу.  Якщо вона означає піклування Церкви про її членів, які страждають від тілесних нещасть, тоді це - найбільш священний обов'язок любові (Мт. 25:31-46; Дії 24:17; 1 Кор. 16:1-4; Гал. 2:10; 1 Тим. 5:16; Як. 1:27; 2:14-17; 1 Ів. 3:17, 18).  Саме з цією метою, як ми бачили це в попередній частині, Церква запровадила те славетне служіння - дияконію (Дії 6:1-6; Рим. 12:7-8; 16:1-2; Фил. 1:1).  А церковна дияконічна любов до своїх, звичайно, завжди "переливалася" для допомоги потребуючим поза її рядами, наскільки це можливо (Гал. 6:1-10). І все-таки збірка серед церков із колишніх язичників призначалася для "святих" у Єрусалимі (1 Кор. 16:1), а не для бідних узагалі в густо заселених центрах Римської імперії...

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

Немає коментарів: