Якщо
ви подивитеся на зовнішній аспект цього
Царства1,
то все – протилежне: де в цьому духовному
царстві проголошується життя, там,
судячи з вигляду – смерть; де проповідується
слава, там – ганьба хреста; де проповідується
мудрість, там – глупство; де сила і
перемога проповідуються, там – неміч
і хрест, і це стосується всього іншого.
Тож, усе, що ви почуєте тепер про Христове
Царство, ви мусите розуміти відповідно
до статті «Вірую в святу Церкву». Кожен,
хто каже: «Вірую», не бачить того, якою
ситуація є, а бачить протилежне.
Таким
є вступ до цього Псалма.2
Він має намір говорити про Царя і про Царство, і то не просто про якогось там
царя і якесь там царство, а про дуже
добре, радісне і злагідне Царство, де
немає поневолення, ані вбогості, ані
небезпеки, а є вічна слава, мир, багатство,
вічне життя, незламне торжество і
невпинна радість. Саме про таке Царство
бажає він промовляти – нічого в земному
царстві ним не зрівняти, хіба що воно
буде виглядати як слабка тінь та убога
картина. Бо царі і князі у світі виглядають
щасливими, бо вони розкішно одягнені і
виступають у великій пишноті. Такий
вигляд світських царів – зовнішній,
усередині ж вони сповнені всяких невдач,
турбот і бід. А це Царство, хоча й виглядає
назовні нещасним, всередині, все-таки,
є найвищим добром, при описі якого «моє
серце бринить».
Мартін
Лютер, З лекції на Псалом 45
1
Царства Божого.
2
Псалом 45, вірш 1.
Немає коментарів:
Дописати коментар