НЕ ЛЯКАЙТЕСЯ!
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Учень не
більший за вчителя, а раб – понад пана свого. Доволі для учня, коли буде він,
як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря
дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його! Але не лякайтеся їх. Немає
нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. Що
кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте
те на дахах. І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але
бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. Чи не
два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі
Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо
вартніші ви за багатьох горобців (Євангеліє
від Св. Матвія 10:24-31).
Нехай буде вам благодать та
мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, останній тиждень знову був позначений тривогою
і різноманітними страхами про початок нової широкомасштабної війни Росією.
Цього разу Путін і його поплічники оголосили Україну терористичною країною і
обіцяли вживати до нашої країни різні заходи.
Ми всі добре пам’ятаємо про те, чим закінчилися погрози
Путіна українцям, коли наш народ висловлював протест на Майдані. Ми пам’ятаємо розстріли мирних громадян.
Ми пам’ятаємо російський спецназ у Криму і перші вбивства наших військових і
цивільних на окупованому тепер півострові. Ми також пам’ятаємо російських терористів на
Донбасі, убивства українських депутатів
на Донбасі і військову агресію Путіна на територію наших Луганської і Донецької
областей. І тисячі убитих наших співвітчизників: і військових, і цивільних.
Тож, коли одіозні провідники
сусідньої тиранії висловлюють свої погрози нашій країні, природною реакцією є мати страх про те, що
може статися внаслідок таких погроз. У такі миті виникає реальна спокуса
забутися про Господа Бога і надіятися якщо не на владу, то на власні сили і
навички виживання. Або й просто природний страх перед загрозою війни чи війною
може перерости в паніку, яка до добра ще ніколи нікого не доводила.
Господь, звісно, не каже про те,
щоб ми не остерігалися воєн. Природно війни остерігатися і навіть боятися. Але
Господь каже, що Він – завжди поряд із нами. Що б із нами не траплялося, Він
Своїх віруючих дітей ніколи не покине.
Псалмоспівець сповідує: «Хто живе
під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає, той скаже до
Господа: «Охороно моя та твердине моя, Боже мій, – я надіюсь на Нього!» Бо Він
тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної, Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми
Його заховаєшся ти! Щит та лук – Його правда. Не будеш боятися страху нічного,
ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці,
що нищить опівдні, впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від
тебе, до тебе ж не дійде!... Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним
попобачиш, бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!»
(90:1-9).
Господь у нашому сьогоднішньому
Євангелії промовляє чудові слова, звернуті до вас, любі віруючі брати і сестри:
«Не лякайтеся!» Цей вислів промовляє Він
тричі. А перед цим Він нагадує нам про наші з Ним взаємини.
«Учень не більший за вчителя, а раб – понад пана свого», – каже
Господь. Ми – Христові учні. Ми – не більші за Нього. Він нас навчає. Господь
Святий Дух через Апостола Павла каже, що в Христі: «всі скарби премудрости й
пізнання заховані» (Кол. 2:3). Жодна людина, якою мудрою вона не була, не зможе
навіть наблизитися до премудрості Христа, Сина Людського і Сина Божого. Він
завжди буде наш Учитель. Ми молимося, аби ми не відпадали від науки Його
божественного Євангелія і завжди залишалися Христовими учнями.
Так само Ісус є наш Пан, а ми є
Його раби. Раніше ми належали іншим рабовласникам: гріхові, дияволові та
смерті. Але Ісус, як це чудесно сповідує доктор Мартін Лютер: «спокутував за
мене, втрачене і засуджене створіння, викупив і визволив мене від усіх гріхів,
від смерті та від влади диявола – не золотом чи сріблом, а Своєю святою,
дорогоцінною кров’ю, Своїм невинним стражданням і смертю. І все це Він зробив
для того, щоб я належав Йому, жив під Його владою у Його Царстві та служив Йому
у вічній праведності, невинності та блаженстві, так як і Він воскрес із мертвих
живе і царює вічно». Ісус – наш пан.
Ісус – наш Цар. Ми – не вищі за Нього. Ми живемо під Його владою.
Але Ісус також каже: «Доволі для учня, коли буде він, як учитель
його, а раб як господар його». Ми
маємо ті привілеї, що для нас здобув Ісус: знання про Божу любов, і прощення
наших гріхів, і синівство Отця Небесного, і громадянства Царства Небесного, і
вічне життя.
Але разом із цим статусом учня і
раба Христового, дитини Божої і спадкоємця Царства Божого ми отримуємо від
світу те, що отримує від світу і від диявола, наш Учитель і Цар, Ісус Христос. Христа
намагалися регулярно принизити. Божого Сина обзивали. Сьогодні Ісус нагадує нам
про одне із прізвиськ, яким Його зневажає невіруючий світ – Вельзевул, пан мух. Світ зневажає
Христа, приписуючи Йому демонічну назву і намагачись прив’язати Христа до пекла і його нечистих
духів. Якщо таке робили з Ісусом, то чого нам очікувати від них кращого ставлення до нас?
Кажуть, що в тридцятих роках минулого століття одним із
популярних прізвиськ в деяких місцинах заходу України було «Лютер» і, коли
хотіли когось образити чи зневажити, то до нього промовляли: «Ти, Лютере, ти».
Якщо не хочеш, щоб тебе обзивали чи принижували – мовчи, не говори про Христа і
про Його Слово. Не ділися Євангелієм. Саме цього хоче диявол. Саме для цього
він використовує один зі своїх інструментів – залякування, аби викликати в нас
страх, що нас будуть зневажати.
Тож Господь сьогодні каже перший
раз: «Не лякайтеся їх!» Не бійтеся
говорити! Не бійтеся говорити повну правду, як її говорив і далі говорить наш Спаситель Христос. Не
бійтеся називати гріх гріхом. І не бійтеся проголошувати прощення розкаяним
грішникам – цю владу дав Сам розп’ятий
і воскреслий Син Божий.
«Не лякайтеся їх!» – каже Господь.
Він використовує тут слово в множині, адже у спротиві до чистого
Євангелія грішний світ об’єднаний
з дияволом і всіма його нечистими духами. Вони дуже люблять і вміють залякувати
віруючих, бо розуміють, що там де проголошується Боже Слово, там щезає їхня
влада темряви і в житті людей починає сяяти світло Божої істини. «Не лякайтеся їх!» – каже Господь. І Йому
вторить Христів улюблений учень: «Ви від
Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший-бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в
світі» (1 Ів. 4:4).
Тож Господь каже Своїй Церкві: «Немає нічого захованого, що воно не
відкриється, ані потаємного, що не виявиться. Що кажу Я вам потемки, говоріть
те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах». Євангеліє –
благодатне і життєдайне. Кожного з вас,
любі брати і сестри, Господь Святий Дух покликав через Євангеліє. Господь хоче,
аби це Євангеліє лунало вголос і лунало повсюди. Адже саме Євангеліє Господь
Святий Дух обрав за інструмента, яким не лише змінює серце людини, але й
творить у ній віру і несе спасіння і вічне життя.
Ісус каже: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і
на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя» (Ів. 5:24) «Що кажу Я вам потемки, говоріть те при
світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах», – хай наші ближні
теж мають вічне життя!
Вдруге сьогодні каже нам Господь
не лякатися: «І не лякайтеся тих, хто
тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і
тіло вам занапастити в геєнні». Ворог намагається скористатися одним із
найбільших страхів, які ми маємо – страхом втрати життя. І у власній лукавості
він цей страх намагається використати, аби змусити християн відректися від
Христа. Він намагається переконати, що Христос не вартий нашого життя і, що
наше життя в цьому світі – набагато цінніше від Христа і вічного життя в Божому
Царстві.
Господь
каже, аби ми не боялися тих, що можуть вбити наше тіло, а душі вбити не можуть.
Душа – безсмертна. І навіть, коли ми гинемо вірні Христові, ми воскреснемо
Останнього Дня, аби жити вічно у нових, досконалих тілах цілу вічність. Натомість,
якщо ми відречемося від Христа, то ми втратимо спасіння і Бог вкине і нашу
душу, і тіло після воскресіння мертвих на вічні муки до аду. Через це Господь каже нам не боятися смерті,
бо смерть нашого тіла – лише перехід до вічного життя.
Ще один
страх, який нав’язує нам ворог – страх про те, що Бог про нас не піклується, що
ми для Нього байдужі. Син Божий спростовує таку оману. Горобці, яких так багато
в Україні і в часи Христового земного служіння цінувалися дуже дешево. Їх
купували найбідніші люди собі на їжу. Аби купити пару горобців вони платили
приблизно одну шістнадцяту частину свого денного заробітку. Тож горобці – в очах
світу – сущий дріб’язок.
Але навіть
такі маленькі пташечки не падають на землю без волі Отця Небесного. Він піклується
навіть про найменші Свої створіння. «А
вам», – каже Господь, «і волосся все
на голові пораховано». Вчені оцінюють загальну кількість волосин на
людській голові в середньому в 140, 000. Не знаю, як ви, але я періодично,
втрачаю кілька волосин, зауважуючи на своєму гребінці. Але я ніколи їх не
рахую! А ви рахуєте ваші волосини?
А Бог
рахує! Бо ви настільки для Бога цінні. Настільки
Він про вас піклується, настільки Він про вас дбає і хоча вам завжди усього
найкращого, що знає навіть кількість волосся на вашій голові. Ви – Богові не
байдужі. Він Свого Сина віддав за вас. Він приготував для вас Царство і учинив
Вас Своїми любими дітьми, з благодаті, через віру в Христа. Бог любить вас і
про вас піклується.
Не зважаючи
на те, як будуть розгортатися події на сході та півдні України. Незважаючи на
те, чи піде на нас війною сусідня тиранія, ми знаємо одне – Господь завжди
перебуває зі Своєю Церквою, зі Своїми любими дітьми – з вами, любі брати і
сестри. Через це Він втретє каже нам
сьогодні: «Отож, не лякайтесь, бо
вартніші ви за багатьох горобців». Ви
– Божі діти і спадкоємці Царства Небесного. І ви маєте життя вічне. Не лякайтеся, любі брати і сестри. Моліться за українську владу і українських воїнів. Живіть сміливо у Христі. В Його святе Ім’я. Амінь.
Благодать
зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар