Лютер, м’яко кажучи, не
був у захопленні щодо Якова[1],
яке він не вважав за автентичне. Тож нечесно цитувати Лютерові коментарі про
Якова, аби стверджувати, що Реформатор мав вільні погляди про божественне
натхнення, коли сам Лютер не мав на думці божественного натхнення взагалі. Про
що слід пам’ятати так це про те, що всі статті віри непохитно стоять на
безсумнівних книгах Нового Заповіту, які називаються гомолоґумена (ті, що «сповідуються» всіма). Вони включають всі
чотири Євангелія, Дії, всі листа Св. Павла, 1 Петра і 1 Івана. З огляду на
«надлишковість» Біблії (якщо запозичити термін з сучасної інформаційної
теорії), то в гомолоґумена є більше
ніж достатньо підтримки для кожної статті віри. Жодна стаття віри не залежить
від антілеґомена. Непохитною
практикою Церкви є читання антілеґомена
під певним проводом гомолоґумена і
ніколи не зв’язувати сумління без чіткого припису з останніх.
A Long Overdue Collect Study. . .
7 годин тому
Немає коментарів:
Дописати коментар