ДОСКОНАЛИЙ
ПЕРВОСВЯЩЕНИК
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Отакий-бо потрібний нам Первосвященик:
святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса, що
потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні
гріхи, а потому – за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши
Самого Себе. Закон-бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але
слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!
Головна ж річ у тому, про що я
говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу
величности, що Він – Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її
збудував був Господь, а не людина. Усякий-бо первосвященик настановляється, щоб
приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають
священики, що дари приносять за Законом. Вони служать образові й тіні
небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись-бо, сказав,
зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний! А тепер одержав Він краще
служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях
був узаконений (Євреїв 7:26-8:6).
Усім… улюбленим Божим,
вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса
Христа! (Рим. 1:7) Амінь.
Дорогі брати і сестри, первосвященики
серед народу Божого належали до особливого стану і особливого роду. На служіння у скинії і єрусалимському храмі
Бог обирав чоловіків виняткового з племені Левія – з того самого племені, з
якого походив і величний пророк Старого Заповіту, Мойсей.
Первосвященики носили особливий
одяг, білосніжний і прикрашений дорогоцінним камінням, яке підкреслювало їхню
особливу роль у житті вибраного народу, особливо на взаємини Господа із Його
людьми. Лише вони мали право заходити в Святеє Святих. Лише первосвященики представляли народ перед
Богом.
Але це особливе становище не
робило їх більш святими, ніж інші віруючі. Коли лишень запроваджується служіння
первосвященика, то в Біблії ми читаємо, що «сказав Мойсей до Аарона: «Підійди
до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопалення, і очисти себе
та народ, і вчини жертву за народ, і очисти їх, як наказав був Господь». І
підійшов Аарон до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх. А сини
Ааронові принесли до нього кров, і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на
роги жертівника, а кров вилив до підстави жертівника».
Господь від самого початку
запровадження цього служіння наголошує на тому, що первосвященики – грішні
люди. Перше первосвященик має принести жертву за власний гріх, а вже потім він
може приносити жертву за гріхи інших людей. Приносити жертви за свої гріхи
первосвященик мусив був не один раз на життя, або хоча б один раз на тиждень, а
щодня.
Бог наче наголошує:
«Первосвященик – людина і до того ж – грішна людина. Він не може сам
спокутувати за власні гріхи. За його
гріхи має пролитися кров жертви». А через Своїх пророків Господь також навчав,
що всі ці жертви, як і служіння первосященика вказували на досконалу жертву і
досконалого Первосвященика – Ісуса Христа, Сина Божого.
Це про Нього пророкує цар Давид,
кажучи: «Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу
Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!.. Поклявся Господь, і не буде жаліти:
Ти – священик навіки за чином Мелхиседековим» (Пс. 110:1, 4). Ісус – Божий Син
і Син Людський, досконалий і святий. Він – Цар Ізраїлю, Він – Пророк, обіцяний
Мойсеєм. І Він – Первосвященик за чином Мелхиседековим. Він – святий Бог і Він
– свята людина.
«Отакий-бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний,
відлучений від грішників, що вищий над небеса, що потреби не має щодня, як ті
первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому – за людські
гріхи» – такими словами описує Ісуса устами автора Послання до євреїв Господь
Святий Дух.
Ісус – святий. На Ньому немає
жодної плями гріха. Ісус – незлобивий.
Він не тримає на людей образи. Ми – Його твориво. І це задля нас Він,
Бог істинний від Бога істинного, стається людиною. Ісус – незлобивий. Він відпускає скоєні проти Нього гріхи.
Зціленому чоловікові Він каже: «Ось
видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!» (Ів.
5:14). Жінці, спійманій на перелюбі і
розкаяній Ісус промовляє: «Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!»
(Ів. 8:4). Він не тримає зла навіть на
тих, хто Його розпинає, завдаючи Йому страшних мук. Натомість Син Божий
молиться до Отця Небесного: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять
вони!...» (Лк. 23:34).
Ісус – невинний. В провину Йому
Синедріон ставить лише Його походження – те, що Він – Син Божий, давно обіцяний
Богом Месія, Спаситель світу. Його невинність підтверджує світська влада устами
та вчинками Понтія Пілата, який тричі проголосивши невинність Сина Божого перед
світською владою і видаючи Його на розп’яття розлюченого юдейського натовпу «набрав… води, та й перед народом умив свої руки й
сказав: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...» (Мт. 27:24).
Ісус –
відділений від грішників. На Ньому немає жодного гріха. І там, де ми коїли і
коїмо гріхи, Він творить лише добро, лише святість, лише Богу угодні вчинки і
діла. І не лише це. Але й слова Його – угодні Богу. І вгодні Богу Його думки.
Про Нього на горі Преображення Отець промовляє до Апостолів і нас: «Це – Син
Мій Улюблений, Його слухайтеся!» (Мр. 9:7). Слухайтеся Ісуса, бо Він – Син
Божий. Він – істинний Бог. Він – вищий понад усі небеса!
Любі брати
і сестри, Якого чудового Первосвященика ми маємо! І цей «святий,
незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса»
Первосвященик, Ісус Христос, Який не має жодного гріха і « забирає на Себе усі
ваші гріхи і провини, і «потреби не має
щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому –
за людські гріхи», цей Ісус приносить в жертву святу і досконалу Самого
Себе.
На Ісус
вказували усі жертви, які приносилися у Старому Заповіті. На Ісуса, досконалого
і святого Первосвященика, вказували усі недосконалі та грішні первосвященики,
які приносили жертви перше за гріхи свої власні, а потім ще й за гріхи
народу. На Ісусів хрест указував змій у
пустині. На Ісуса вказували усі пасхальні ягнята.
Все це
вказувало на одну-єдину жертву, жертву святу і досконалу – Сина Божого, Ягня
Боже, Первосвященика, Який з любові до кожного з нас, приносить в жертву Самого
Себе. Його кров обмиває гріхи цілого світу.
Його кров обмиває кожен ваш гріх, любі брати і сестри.
Первосвященики
з грішних людей мусили щодня приносити
жертви перше за свої гріхи, а потім за гріхи інших людей. А Ісусова жертва – жертва свята і досконала,
принесена лише один раз і її вистачає на цілу вічність. Слова нашого сьогоднішнього гімну: «З Його
чола, і рук, і ніг/ Тече ще й досі свята кров/ Що з кожного змиває гріх/ Хто в вірі
до Христа прийшов» відлунюють цю істину Божу і ту істину, яку проголошує
Господь Святий Дух через Св. Апостола Івана: «Коли ж ходимо в світлі, як Сам
Він у світлі (тобто віруємо в Ісуса Христа), то маємо спільність один із одним,
і кров Ісуса Христа, Його (Божого) Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Ів.
1:7).
Ми щодня каємось у наших гріхах, але Ісусова жертва – одна, досконала, обіцяна Євангелієм і триває вона на всі віки. Голгофський хрест стоїть у центрі світової історії, історії людства і Христова кров з нього очищує усіх віруючих, починаючи від Адама і закінчуючи останньою людиною, яка увірує до повернення Христа у славі.
На одній з картин Лукаса Кранаха із
зображенням розп’ятого Христа, сам художник стоїть під
Ісусовим хрестом, а з Його боку на голову митця виливається кров Сина Божого. Це – дуже гарне зображення великого діяння
Божого, яке чинить жертва Христа, нашого любого і святого Первосвященика. Його
жертва – вічна. Вона триває нині.
І не лише
цього Первосвященика має автор Послання до євреїв. Але Його маєте ви, любі
брати і сестри. Ісус по Своїй хресній смерті і воскресінні, вознісся на Небеса.
І нині Він, наш розп’ятий і
воскреслий Первосвященик служить далі нам, піклуючись про Свою Церкву і про
кожного з вас, любі віруючі брати і сестри.
І ніхто
більше не в праві обвинуватити віруючих у гріхові. Як написано: «Хто
оскаржувати буде Божих вибранців? Бог – Той, що виправдовує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що
вмер, надто й воскрес, Він – праворуч Бога, і Він і заступається за нас» (Рим.
8:32, 33). Наш люблячий, досконалий і
святий Первосвященик Ісус завжди заступається за нас.
Сьогодні
Він проголошує нам прощення усіх наших гріхів і провин. Сьогодні Він запевнює вас, любі причасники,
що ваші гріхи і провини прощені і що вам належить вічне життя – Він запевнює
вас, запрошуючи причащатися Його істинними тілом і кров’ю під виглядом хліба та
вина Святої Євхаристії. Він поєднує нас
із Собою, зі Своєю невинністю, святістю, незлобивістю, досконалістю, покриваючи
нас Собою, освячуючи нас і пригортаючи нас до лона Божого.
І якщо первосвященики
Старого Заповіту служили у скинії та храмі, які були збудовані людськими руками
і людськими руками поруйнувалися, то наш вічний Первосвященик, Ісус Христос,
служить на небесах, які Він Сам, Своє скинією – Собою Самим приготував для вас,
любі брати і сестри. Ми можемо, звісно, власними руками, талантами тощо зробити
щось гарне і навіть таке, що буде викликати захоплення в багатьох поколінь
людей. Але все це – минуще. Нещодавно один
приятель розповідав мені, що французи збираються закрити Ейфелеву вежу, одне з
чудес світу, надміцним склом і таким чином вберегти її від ісламістів. Все
зроблене людськими руками гине.
Але
створене Богом – буде існувати стільки скільки того хоче Бог. Небеса ж Його, і
прощення гріхів, і виправдання наше, і вічне життя, здобуте для нас Ісусом
Христом – вічні і ніколи не скінчаться. І ті, хто вірує в Ісуса, будуть там. І
ми воскреснемо до вічного життя у час повернення Христа, нашого люблячого
Первосященика, у славі. І Він нас візьме у торжество небес і Царства Божого, і
там ми вже будемо нерозлучно з Христом, у блаженстві, у щасті та радості,
прославляючи Бога за великий викуп, принесений за нас один раз і назавжди – у
Христі Ісусі. Заради Нього. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар