Цим словом «відзначив» Бог пропонує упокорити горде, святе і мудре в цьому
світі цьому вченню і цьому єдиному Вчителеві, Христові. Бо й нині обговорюється
питання, чи ми виправдовуємося і здобуваємо вічне життя через наші власні
приготування і добрі діла, через нашу любов, наші вчинки та наші заслуги. Але
порівняйте цих двох і побачте, чи ваші діла, ваші заслуги, ваші пости, ваше
моління і ваші паломництва є плоть і кров Ісуса Христа. Подивіться, чи вони –
та пожива, яку дає Син Людський. Розташуйте їх обох поряд і дослідіть їх: моє
тіло, мій труд і працю, і Христове тіло. Незважаючи на те, наскільки багато я
постив і молився до святих, наскільки часто здійснював паломництва, стримував
себе від сну і робив те чи інше діло – зберіть усе це на одну купу, спихніть
усе це в один мішок і подивіться, чи такі діла – тіло і кров Христові. Вони вельми далеко. Тоді чому ж хваляться
люди спасінням через власні діла? Ми не можемо дати самі собі цієї поживи – ми
мусимо здобувати її від Сина Людського. Через це все, що необхідне є те, аби
Христос ставив Свою печать і я тоді запевнений, що мій Бог – благодатний до
мене. Бо Він не каже: «Ти даси Мені і поставиш переді Мною поживу, яка дає
вічне життя». Але Він каже: «Я дам тобі
цю поживу. Син Людський, Якого ти бачиш перед собою, роздасть цю поживу. Ти
мусиш приймати цю поживу, Його плоть і кров – від Нього. Через це пильнуй,
простягай руку свою по цю поживу, яка є Він, Сам Христос, а саме: Його плоть і
Його кров. Це – не твоє діло. Не ти зробив його і не ти на нього вплинув. Це –
винятково Боже діло і воно настає без будь-якої співпраці з вашого боку».
Немає коментарів:
Дописати коментар