Тож ми заявляємо, що ми
святі через цю доктрину і, власне кажучи, такими ми і є. Бо належне Хрищення,
істинне Слово Боже в Таїнстві Вівтаря, Святе Письмо, Святий Дух і всі інші дари
Божі – святі. Ними ми робимось святими. В папстві ми були кволі святі з нашими добрими ділами. В нашому повсякденному
житті ми можемо бути недосконалими святими, повними недоліків, як-от: ми
недостатньо довіряємо Богові, недостатньо боїмося чи любимо Його. Але ми
утримуємось від публічних пороків, від перелюбу, блуду і лихварства. І навіть
якщо ми падаємо їх жертвами, то знову піднімаємось у Слові Божому і перестаємо
грішити. Бо Слово Боже досконале, воно дорогоцінне і чисте, воно – сама істина.
Немає в ньому неправди, бо текст проголошує: «Хто слави шукає Того, Хто послав
Його, Той правдивий, – і в Ньому неправди нема». Життя ж лише наполовину чисте.
Але в це життя ми вкладаємо молитву, яка кличе і зітхає про прощення гріхів.
Проте інша частина – досконало чиста через цю доктрину.
Мартін
Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана 
Немає коментарів:
Дописати коментар