НОВЕ СЕРЦЕ І НОВИЙ ДУХ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І покроплю вас чистою водою, – і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. І Духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати (Єзекіїля 36:25-27).
Вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! (1 Петр. 1:1, 2)
Дорогі брати і сестри, одного дня на верф Портленду зайшло американське військове судно. Воно потребувало не лише ремонту, але й дезінфекції. Справа в тому, що на тому кораблі, коли він був у морі, серед екіпажу виникла епідемія жовтої лихоманки. Корабель старанно відчистили та пофарбували, і відправили знову в морський похід.
Проте не минуло й місяця в морі, як жовта лихоманка повернулась. Тож було ухвалено рішення знову звільнити корабель від екіпажу і на час зими повідкривати всі можливі отвори, аби мороз повбивав усі можливі збудники хвороби. Так і зробили. Навесні корабель знову пофарбували та по новому оснастили.
Та жовта лихоманка з’явилась знову. Потім, коли стало зрозуміло, що хоча корабель виглядав гарно, але в ньому перебувала смерть, судно відбуксирували в море і там затопили. Ось так, любі брати і сестри, живуть ті, що не очищені Самим Богом. У своїх серцях вони носять насіння смертельної лихоманки і якщо вони не будуть очищені кров’ю Христовою, одного дня потонуть у морі Божого гніву.
Сьогодні ми чуємо, як Бог описує нас стан до того, як Він нас очистить. Хоча слова Бога, які промовляв Єзекіїль, вперше були звернуті до юдеїв Старого Заповіту, вони – універсальні. Вони стосуються усіх людей. А який наш стан до очищення Богом. Господь каже, що ми занечищені нечистотами та бовванами.
Про нечистоти ми можемо заперечити: «Ми ж кожного ранку або навіть по декілька разів на день приймаємо душ або купаємось у ванні. Ми добре навчені після туалету мити руки з милом. А подивіться, які ми стали чисті під час пандемії. Ми не просто миємо руки з милом – ми посилено користуємось антисептиками, які вбивають і мікроби, і віруси!»
Але Бог говорить про інші нечистоти. Я впевнений, що юдеї Старого Заповіту теж були людьми чистоплотними, і купалися, і руки мили не рідше від нас. Проте Бог каже, що вони забруднені нечистотами. Як забруднені нечистотами й ми. Ці нечистоти не змити милом. Їх не відчистити дезінфекторами.
Ці нечистоти – страшніші від ковіду. Власне кажучи вони є привіздниками ковіду та всіх інших бід, які лише трапляються в нашому житті та в житті всіх інших людей. Ці нечистоти – в душі. Це – наші гріхи. Душ та ванна, мило та дезінфектори можуть гарно очистити тіло. Деякі ліки убивають все живе всередині нашого тіла, але гріх ніякі людські ліки знищити не можуть.
Бог також каже нам про боввани. Юдеї, які втратили віру в обіцяного Месію-Христа, поклонялися різним бовванам. Серед них були дуже поширені ідоли Ваала та Астарти, богів родючості, поклоніння яким включало розпусту і блуд. Молох був ще одним жахливим бовваном – йому в жертву невіруючі юдеї приносили своїх дітей.
Ви скажете: «Наших бовванів ще Володимир Великий поскидав у Дніпро!» Але то були дуже прості боввани. Їхнє місце, особливо в останні десятиліття зайняли більш витончені боввани – наприклад, телепередачі та фільми, які розбещують нас і втягують все більше українців до блуду, руйнування сімей та інших пороків.
На зміну Молоху прийшли аборти. Скільки ненароджених дітей приноситься в жертву цьому бовванові заради ніби-то безтурботного та щасливого життя матерів і батьків. І тут ми не говоримо про те, коли доводиться вибирати між життям матері та дитини, а про страшний конвеєр, запущений у нашому рідному краї з жертвопринесення немовлят. А ще як хитро маскується мамона, якому теж поклоняються так багато людей, в надії розбагатіти. Багато бовванів маємо ми в Україні.
Ще одна наша серйозна проблема – наш старий дух, просякнутий гріхом і наше камінне серце, яке не здатне саме зробити вибір на користь Бога і святості. Це для нас наше серце – звичайне людське серце, одне і єдине в своєму роді, живе і неповторне. А для Бога – серце невіруючої людини – каменюка, яка нехтує Творцем і Його Словом, а прирікає нас до страждань не лише в цьому світі, але й упродовж цілої вічності.
Самим нам ніколи не очиститись від наших нечистот і наших бовванів. Самим нам себе ніколи не оживити до вічного життя. Самим нам ніколи не змінити нашого камінного серця. Слава Богові, Який не полишив нас у наших бідах, а зі Своєї любові та милості очищує нас! Очищує нас у Своїй любові та милості. Він обіцяє це зробити Ізраїлеві і Він обіцяє зробити це нам. Він каже: «І покроплю вас чистою водою, – і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас».
В книзі Чисел ми читаємо такі слова: «І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: «Візьми Левитів з-посеред Ізраїлевих синів, та й очисть їх. І так зробиш їм, щоб очистити їх: покропи на них водою жертви за гріх, і нехай обголять бритвою все тіло своє, і нехай виперуть одежу свою, і стануть чисті» (8:5-7). Але через уста Єзекіїля говорить Бог про дещо інше очищення. Він говорить не про очищення лише левитів до служіння в Старозаповітній Церкві. Він говорить про набагато масштабніші події. Він говорить про події, які стосуватимуться усього Ізраїля, тобто всіх без винятку віруючих.
Він тут говорить про надзвичайне окроплення, яке обмиває гріхи. Він говорить тут про Хрищення. Він говорить про Хрищення, яке запровадить Месія-Христос – про Хрищення, яке здійснюється в Ім’я Боже – в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. За цим Хрищенням стоїть Хрищення Ісуса від Івана в Йордані, Христове ставання під Закон, Його досконале життя на нашому місці.
А слова Христові: «Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!» стосуються Його святої і всепокриваючої жертви на хресті Голгофи (Лк. 12:50). Через це Христове Хрищення і через Його перемогу над гріхом, дияволом і смертю, наше Хрищення – окроплення водою, що поєднана зі Словом Божим. Ми маємо купіль Хрищення, яке очищує нас від всякого гріха, бо Христос мав Свою купіль Хрищення у Його святій і невинній крові на хресті Голгофи – крові, яка й нині очищує нас від усякого гріха (1 Ів. 1:7).
Бачите, як любить нас Христос – Він пішов на хресні муки, аби наші гріхи прощалися заради Нього і аби ми лише купались у святій купелі Хрищення, очищуючись і народжуючись до вічного життя в Його Ім’я і заради Нього. У Хрищенні кропить нас Бог водою чистою і відроджує нас Духом святим до нового, чистого, святого, вічного життя.
Пророцтво Єзекіїля виконалось у Христі, який промовив був до Никодима: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства…. Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Ів. 3:3, 5). У любові Своїй Бог кропить нас чистою водою Хрищення і ми стаємо чисті від гріха. Ми стаємо Його «левитами», Його священством царським.
Ми, у нашій зараженості гріхом, нагадуємо корабель на верфі Портленда, що був заражений жовтою лихоманкою. У Хрищенні Бог очищує нас. У Хрищенні ми зодягаємось у Христа. І це Хрищення, каже Мартін Лютер, означає «означає, що старий Адам у нас має бути втоплений щоденним каяттям, і мусить померти з його лихими вчинками та бажаннями, і що замість нього повинна щоденно поставати та воскресати нова людина, яка житиме перед Богом у праведності та непорочності вічно».
Господь Святий Дух через Хрищення забирає камінне серце із нашого нутра – із нашого єства. А натомість Він вкладає у наше єство серце живе, серце з плоті, тобто серце, яке наче губка, вбирає Боже Слово, тішиться ним, радіє ним, в усьому уповає на Христа і прагне Царства Небесного. Він робить це, бо любить нас і прагне, щоб ми мали воскресіння і вічне життя, яке для нас здобув Христос. Він і нам дає любляче серце, яке любить Бога, що перше нас полюбив (1 Ів. 4:19). Це серце прагне невимовної спільноти з Христом, яку воно отримує через істинні тіло та кров Христові, що ними ми причащаємось у Святій Вечері.
Господь Святий Дух через Хрищення творить у нас нового духа. Цей дух не бунтівний. Йому перечить усяке нарікання на Бога та на Його Слово. Для нього найбільша радість – бути з Богом. Він долучається до співу Псалмоспівця: «Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!» (Пс. 121:1). І він шукає добра та миру для Єрусалиму, тобто для Христової Церкви.
Апостол Павло каже, які плоди приносить нам Дух Святий, Який живе у віруючих дітях Божих: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких!» Він також кличе нас: «Коли Духом живемо, то й духом ходімо!» (Гал. 5:22, 23, 25).
Все це відбувається з нами вже в цьому житті. І все це творимо не ми, а Бог. Наскільки дивніші і більші речі стануться з нами, коли Христос Господь повернеться у славі і буде воскресіння, і ми увійдемо в Його Царство слави, аби жити там вічно в досконалому тілі, в якому не залишиться ні краплинки гріха, і в якому ми будемо насолоджуватись кожною миттю нашого вічного життя з Христом, нашим розп’ятим і воскреслим Спасителем. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує. Йому слава та влада на вічні віки, амінь (1 Петр. 5:10, 11).
Немає коментарів:
Дописати коментар