ХРИСТОС – БОЖА СИЛА І БОЖАЯ МУДРІСТЬ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді. Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв – згіршення, а для греків – безумство, а для самих покликаних юдеїв та греків – Христа, Божу силу та Божую мудрість! Бо Боже й немудре – розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей! Дивіться-бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло. А з Нього – ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням, щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!» (1 Коринтян 1:21-31).
Мир вам усім у Христі! Амінь (1 Петр. 5:14).
Дорогі брати і сестри, Господь Святий Дух через Апостола Павла у цьому Посланні ділить світ у його ставленні до пошуків Бога та істини і до християнської проповіді на дві категорії: юдеїв і греків. Воно й не дивно, адже в Коринті проживали греки і до них, як і до юдеїв зверталась апостольська проповідь. Юдеї і греки, і всі ми маємо спільне походження від нашого праотця Адама і праматері Єви, потім від ще одного нашого праотця Ноя нашої праматері, дружини Ноя, ім’я якої не збереглося.
І ми маємо спільність не лише в наших праотцях і праматерях, але й у гріхові. Вже пізніше Бог покликав Авраама, який став першим євреєм, патріархом віри та праотцем вибраного народу. А дороги євреїв та інших народів стали ще більше відрізнятись після того, як Бог вивів могутньою рукою Свій народ із єгипетської неволі і дав їм Закон та увів їх в Обіцяний Край. Від їхніх днів у Єгипті, у часи мандрівки пустелею і впродовж їхньої державності Він часто здійснював чуда, якими народ був благословенний.
Але від самого початку і донині Бог промовляв через пророків, через Своїх проповідників. Найвидатнішою відмінністю євреїв від усіх інших народів була та, що вони мали Слово Боже – те, що ми нині називаємо Писаннями Старого Заповіту і всі ці Писання свідчили про Христа. Саме Писання використував Господь, аби творити в Своєму народові віру в грядущого Месію і цю віру живити Словом, аби Його народ вірував у Месію-Христа і був спасенний.
Проте ознаки, чуда яскравіші і цікавіші ніж проповідь Божого Слова. А юдеї добре пам’ятали про чуда Божі в історії свого народу, і народ хотів, аби ті чуда не лише повторювались, але весь час тривали. Тож тим вони і відрізнялись, що шукаючи Бога, шукали ознак, тобто чуд. Але чуда, як ми знаємо, віри не творять. Бо чимало людей ішли від Христа щойно користались благословеннями Його чуд.
Тож юдеї шукають ознак. А греки пошукують мудрості, бо чи ж не вони є засновниками науки про мудрість – філософії, що означає любов до мудрості. Але хіба такими є лише греки? Хіба конфуціанство – не філософія? А буддизм? А хіба в наших університетах не є філософія одним із обов’язкових предметів для вивчення? Тож і українці, і всі інші народи, як і греки, шукають мудрості.
В якому із цих двох таборів перебували ви, любі брати і сестри? Або можливо віддаєте перевагу перебувати і перебуваєте й досі? Що або Кого ми шукаємо? Або ж іншим словами, чим або ким для нас є Христос розп’ятий? Тут знову світ ділиться на два гурти. І знову цей розподіл проходить між юдеями та греками.
Ким для юдеїв є Христос? Згіршенням, каже Апостол. По-грецькому скандалон. Так, так, саме від цього грецького слова походить наше слово скандал, яке в грецькій мові означає причину спотикання або ж камінь спотикання. Чому Христос став каменем спотикання, скандалом для юдеїв? Любі брати і сестри, якби Христос не пішов на Голгофу, а силою підкорив би Собі весь світ і став Царем Ізраїлю над грішним світом, у якому юдеї панували б, то Він для них каменем спотикання не став би. Саме такого царя вони чекали і думали, що Месія був саме таким визволителем, але Він пішов на хрест, тож для юдеїв – Христос – камінь спотикання, Він не проявив силу, не виправдав їхніх народних, мирських очікувань.
А для греків Христос – безумство або ж глупство. Греки відкидають ідею про воскресіння з мертвих і про Царство Небесне. Їм подобається, як і українцям та всім іншим мирським, плотським людям, зосереджуватись на земному, на матеріальному, на тому, що приносить вигоду в цьому житті. Тож до якого гурту, любі брати і сестри, належали ми або могли б належати?
Проблема в тому, що мудрістю людською Бога зрозуміти не можливо і про це Апостол зазначає дуже чітко. Більше того, мирська мудрість людей від Бога відводить. Це дуже добре розумів Лютер, який наполягав на непотрібності філософії для університетів, що будуються на християнській основі і промовляв: «Що спільного в Єрусалиму з Афінами?» Лютер не був самотнім. Апостол Павло застерігав християн у Колосах: «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом» (Кол. 2:8).
Тож Бог для спасіння використовує смішний для світу варіант – Він спасає нас через дурість або ж глупство проповіді. Христос розп’ятий – для юдеїв скандал, камінь спотикання, а для греків – безумство, глупство. Проте саме Христос розп’ятий є для покликаних юдеїв і греків – Христос, Божа сила і Божа мудрість!
Ті юдеї, яких Бог покликав до спасіння, бачать у Христі не кволість і не камінь спотикання. А вони бачать Божу силу. Бо вони знають і розуміють Божий замисел і Божий Промисел для цілого світу у Христі розп’ятому, Який прийшов не лише для того, аби спасіння мали винятково юдеї. Ні, Він прийшов, аби спасти від гріха, нашої первинної і найбільшої проблеми, весь світ. Він прийшов, аби виконалась обітниця, яку Бог дав ще Авраамові про те, що в Його Нащадкові, тобто у Христі поблагословляться всі народи землі.
Для того Бог стався людиною, щоб забрати на Себе всі гріхи світу, незважаючи на поділ світу на раси та національності, колір шкіри та етноси. Вічний Бог Син стався істинною людиною, аби Своєю святою і невинною кров’ю обмити всі наші гріхи та провини. Він помер і за юдеїв, і за греків, і за всіх людей на землі. І Він воскрес, аби вірою в Христа розп’ятого і воскреслого ми були виправдані і мали вічне життя в Його Царстві і царювали з Ним повіки віків.
Тож для віруючих юдеїв – Христос не камінь спотикання, а Божа сила на спасіння усім віруючим, істинний Цар над царями і Пан над панами. І Він дає життя, і радість, і блаженство всім віруючим на віки віків. І так само для покликаних греків. І для покликаних українців. І для покликаних з усіх народів.
Греки в афінському ареопазі не могли прийняти проповіді Апостола Павла про воскресіння. Вона суперечила їхньому уявленню про світ. Вона суперечила їхній філософії і всьому їхньому укладу життя. Але не так з покликаними греками. Греки невіруючі не бачили мудрості в християнській проповіді про Христа розп’ятого і воскреслого. Вони бачили в ній лише глупство. Але покликані Богом греки побачили в Ісусі – Христа, Божую мудрість!
Вся філософія – сміття, у порівнянні з Христом. Вся мудрість і роздуми про життя – нікчемні у порівнянні з Христовим Словом. Покликаним грекам Бог відкрив істинну мудрість – Свого Сина, про Якого Апостол Павло також пише до колосян про Христа, що в Ньому «всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Кол. 2:3). Для покликаних греків і для нас, любі брати і сестри, Бог відкрив реальну Премудрість – Свого Сина Ісуса Христа.
«Бо Боже й немудре – розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!» підводить підсумок про мудрість і силу Апостол. А потім він переводить погляд на людей, що зібрані в церкві – саме на тих покликаних Богом юдеїв і греків, і каже, аби вони подивилися на своїх братів і сестер. Там небагато президентів країни, професорів університетів і олімпійських чемпіонів.
Проте вони і ми – покликані Богом, а раз ми покликані Богом, то ми тепер Його народ, і громадяни Царства Небесного, і друзі Царя. Нас сьогодні може світ зневажати. Він може з нас глузувати. Він може ставитись до нас як до сміття. Але цей світ закінчиться, адже наближується час повернення Христа у славі і час воскресіння мертвих. Це буде час воскресіння життя – для віруючих у Христа, і воскресіння суду – для невіруючих.
Саме тоді остаточно буде засоромлене мудре світу немудрим, сильне – немічним, а значне знівечене погордженим і немічним, бо Той кого вони вважали за камінь спотикання, за скандал і глупство, виявиться Царем і Мудрим Суддею, прообразом Якого були Давид і Соломон, Який усіх, хто підносився над Ним і Богом, засоромить і знівечить на вічні віки в невгасимому вогні аду. Бо немає і ніколи не буде чим в людей хвалитись перед Богом. Єдина наша власність – гріх, якого насправді треба соромитись і заплата за який – смерть.
А ми хвалимось не гріхом і нічим у світі, а лише Христом. Бо це Він став нам мудрістю від Бога. Бо кожен, хто вірує в Христа, той має мудрість. Бо Христос – наш, а ми – Його. І все, що Він має, Він дає нам з благодаті безкоштовно, і ділиться з нами мудрістю. Хто хоче пізнавати мудрість, хай пізнає Христа і хай читає Його Слово, яке розкривається тим, кого Бог покликав.
Христос став нам також праведністю. Бо наша праведність зовсім нікудишня і непотрібна. Але Христос – наша праведність. Ми вкриті Його божественною праведністю. Ми зодягнуті в праведність святого Сина Людського. Він нас зодягає у Свою правденість у Хрищенні. Він причащає нас Своєю праведністю у Святій Вечері.
І Він нас освячує Самим Собою. Він є наше освячення і Апостол наголошує на цьому, щоб ми не думали, що є якісь способи освячення поза Христом. Ні, все дуже просто і категорично – віруєш в Христа, маєш Христа – маєш освячення. А не маєш Христа, то маєш лише гріх, диявола і смерть.
Бо лише Христос нас викупив від гріха, від влади дивола і смерті до вічного життя в Його Царстві. Тож Христос – викуплення наше. Коли ми віруємо в Христа, то нам більше не зараховуються гріхи, диявол більше не має на нас права і подолана навіть смерть. А ми викуплені Христом, аби належати Йому і жити з Ним у Його Царстві повіки віків. Заради Нього і в Ньому. Амінь.
Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса, нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь (Євр. 13:20-21).
Немає коментарів:
Дописати коментар