Якщо мирянин-християнин перебуває у місці, де немає інших християн, то йому не потрібно ніякого іншого поклику окрім поклику бути християнином, покликаному і помазаному Богом із середини. Тут його обов'язок полягатиме в проповідуванні язичникам або ж не-християнам і навчанні Євангелію тих, що перебувають у помилці і робитиме він це через обов'язок братерської любові, хоча й ніхто його до цього не кликатиме. Саме це робив Степан (Дії 6, 7), хоча про це ніхто із Апостольського служіння не наказував...
У такому разі християнин дивиться у братерській любові на потребу бідних і загублених душ, і не чекає на наказ або на лист від князя чи єпископа. Адже потреба ламає всі закони і для неї ніяких законів немає. Таким чином обов'язком любові є допомагати, якщо немає нікого іншого, хто міг би або повинен був би допомогти.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар