Будуватись на Камені: проповідь на 9-у неділю по П'ятидесятниці

                    БУДУВАТИСЬ НА КАМЕНІ

    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)  

 «Багато-хто скажуть Мені того дня: «Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?» І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»  Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!» І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його. Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні (Євангеліє від Св. Матвія 7:22-29).

             Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом (2 Сол. 3:16). Амінь.

 Любі брати і сестри, подорожуючи Україною і навіть проходячи вулицями нашого міста, ми бачимо чимало церков. На багатьох з них стоять хрести – символи належності до християнства. А коли ми зайдемо в деякі монастирі, то інколи серед безлічі ікон і мощів, можемо побачити милиці – які несуть свідчення про те, що в цій церкві чи в цьому соборі хтось отримав був чудесне зцілення, а отже тут справді діє Господь.

Проте слова, які ми чуємо із уст Сина Божого сьогодні, застерігають нас, аби не велись на символи, ознаки і навіть чуда, і щоб ними ми не спокушувались.  Сьогодні ми бачимо Останній Суд, який ми ще називаємо Страшним Судом. І на тому суді присутні проповідники, які використовували Ім’я Христа.  Коли вони будуть чути на себе осуд Божий, то протестуватимуть: «Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?»

Але їхні протести на Суді Божий Син відхилить і скаже їм: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» Це вражаючий епізод грядущого Суду! Ми звичайно розуміємо, що на Останньому Суді будуть засуджені усі невіруючі. Але тут Господь Христос засуджує християнських проповідників!

Він тут засуджує людей, які проголошували проповіді в Його Ім’я, проголошували різноманітні пророцтва в Ім’я Христа. Вони цими проповідями і цими пророцтвами хочуть прикритись наче щитом, але їм цього не вдається – Господь все-одно їх засуджує! Їх чекає жахлива вічність у нестерпних муках аду.

Господь засуджує і тих, хто чинить різні чуда. Це людей може вражати, коли раптом на якомусь християнському зібранні, в соборі, церкві чи на стадіоні – місце ролі не грає – хтось, за наказом проповідника, піднімається з інвалідного візка. Або коли хтось оголошує, що в нього була якась невиліковна хвороба, але ось він або вона повністю від тієї хвороби зцілені через те, що той або інший проповідник поклав на цього хворого або на цю хвору руки і наказав хворобі припинитись в Ім’я Христа.

Все виглядає настільки побожно і в християнському духові, що слова Христа-Судді здаються неймовірними. Бо всім тим проповідникам, які приносили полегшу людям, даючи їм зцілення від недуги в Ім’я Христа, Сам же Христос наказує від Нього відійти і заявляє про те, що Він ніколи їх не знав.  І навіть більше – Господь називає їх тими, хто чинить беззаконня! Як можуть проповідники і цілителі творити беззаконня в Ім’я Христа?

Усе пояснюють дальші слова нашого Господа про чоловіка, який будує на камені і будує на піску. Будинок може дуже гарно виглядати і навіть пропонувати комфортні умови для проживання. Але, коли на нього налітає повінь і буря, він руйнується і ховає під собою тих, хто в ньому живе. Так і ці проповідники та цілителі – вони нібито говорили правильні речі і навіть робили добрі діла.

Однак, незважаючи на те, що вони проповідували в Ім’я Христа і творили чуда в Його Ім’я. Він їх не знає і проганяє від вічного життя на вічні муки. І називає тими, хто чинять беззаконня. В чому ж полягає їхнє беззаконня? Воно полягає у перекручуванні Божого Слова. Господь Святий Дух так описує того, хто чинить беззаконня і головного беззаконника: «Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль, що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме…»

І продовжує: «Його прихід за чином сатани буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами, і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися. І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили, щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду» (2 Сол. 2:3, 4, 9-12). Ті, що чинять беззаконня – це вовки в овечих шкурах. Вони видають себе за християнських проповідників, але ставлять своє слово вище слів Христа.

Тож Господь засуджує цих фальшивих проповідників і пастирів, а нас навчає, як нам будувати своє життя, аби не піти на вічну погибель. Спасуться розумні, а необачні загинуть.  Хто ж ці розумні? Господь пояснює це у Своїй притчі: «Кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені».

 Розумні – це ті, хто слухає Боже Слово. Саме Боже Слово має проповідуватись у церквах. Ось чому Господь відправляє в пекло тих, хто прикривається Його Ім’ям – вдає із Себе слугу Христового, але проповідує перекручене Слово і людські доктрини. Бо коли проповідується Боже Слово у всій його чистоті, Закон і Євангеліє, тоді воно приносить дух і життя, бо воно є духом і життям.

З цим Словом приходить до нас благодать Божа і Дух Святий творить у наших серцях спасенну віру в Сина Божого. Слово Христове робить нас розумними на спасіння і воно є тим каменем, скелею, на якій будується наше життя – наш дім. Тож той камінь і скеля – слова Христові і Сам Бог у Своєму Слові і життєдайній благодаті. Яка чудова основа для дому, для життя.

 А далі, каже Господь: «Линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований». Що це за злива, що це за страшна повінь і що це за жахлива буря, що руйнує доми? Це – смерть, любі брати і сестри. Це найбільше і найстрашніше випробування у нашому житті.

 Коли ми будуємось на Слові Божому, а отже на Христі, то найстрашніша буря, смерть, не може зруйнувати нас. І причина ця не в домі, не в нас, а в камені, у скелі, тобто у Христі. Бо смерть Йому нічого заподіяти не може. Бо Він був помер і воскрес. Він здолав смерть і Він здобув перемогу над нею для нас!

 Як Він це зробив?  Сам істинний і святий Бог Син заради нас стався людиною. Будучи святим і безвадним Він на Себе забрав причину смерті – усі наші гріхи. І Він обмив їх усі до одного Своєю святою і невинною кров’ю. Він помер за кожного з нас «та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла» (Дії 2:24).

 Де Христос – там прошення гріхів, спасіння, воскресіння і вічне життя. Коли ми віруємо в Христа і уповаємо на Нього, тоді наш дім збудований на камені, тобто на Христі, і ми маємо вічне життя. Як і Сам Господь Христос каже: «Я – воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.  І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре» (Ів. 11:25, 26).

 Смерть кидається на нас наче потоки водні, вітри могутні і буря нездоланна, але вона стає для нас лише дверима до вічного життя, бо крізь неї ми входимо до вічного життя. Чому, бо збудовані на Слові Євангелія, на Христі. Хто уповає на Христа, на Його Слово, той має вічне життя. Той – розумний. А як він став розумним? Розумним зробило його теж Слово Христове! Любі брати і сестри, уповаймо на Христа, слухаймо Його Слово і бережімо Христове Слово в серцях своїх. Цінуймо дар розуму, створеного в нас Словом Христовим і залишаймось розумними. А розумними ми можемо залишитись лише тоді, коли перебуватимемо у словах Сина Божого.

 А хто ж необачний?  Господь пояснює: «А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!» Пісок – це всі людські доктрини і вчення. Це те, чому навчають ті, що чинять беззаконня і перекручують Боже Слово.

 І тоді люди, замість того, аби уповати на Христа і берегти Слово Христове у своїх серцях, вдаються не до віри в Христа, а до якихось інших діл. І вся їхня релігія може виглядати досить привабливо. Вони будують гарні церкви та монастирі і навіть ходять у них на служби Божі.  Ніби-то чують Слово Боже, але ним серйозно не переймаються, бо для них головне просто побувати в церкві.

Вони не розуміють якої саме праведності від них вимагає Бог і що ту праведність може дати лише Христос. А натомість вони вважають і навчають і сповідують, що прощення гріхів від Бога і спасіння можна заслужити добрими ділами і самої віри в Христа для цього недостатньо. І все може виглядати дуже побожно і благочестиво.

Бо ж нібито і Христос є і Його Слово десь лунає, але не воно є основою їхньої релігії і серцевиною поклоніння, і не Христос є їхнім упованням. А ті, що чинять беззаконня фальшиві пастирі і проповідники в Ім’я Христа відводять все далі від Христа до уповання на діла, на чуда, на святих, які виглядають наче камінь, але є піском.

І необачні свій духовний дім будують на піскові, інколи будучи цілком впевнені, що то – добра основа. Але коли вдаряє велика і жахлива буря, смерть, тоді раптово вони розуміють, що вони зруйновані.

 Любі брати і сестри, молімось за те, аби всі церкви в Україні проповідували чисте Боже Слово і тримались чистого Божого Слова. А насамперед, не шукаймо ознак і чуд, а цінуймо Боже Слово ми самі, тримаймося Євангелія, уповаймо на Христа, слухаймо Його, бережімо Його Слово у серцях своїх і горнімось до Христа у Його істинних тілі та крові у хлібові та вині Святої Євхаристії, у яких наш розп’ятий і воскреслий Спаситель дає нам прощення гріхів, спасіння і вічне життя. В Його святе Ім’я. Амінь.   

 Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! (Римлян 15:13) Амінь.