Здається, що деякі місця з Писання справді говорять про те, що святі, насолоджуючись небесною славою із Богом, бажають та хочуть для Церкви Божої, яка все ще веде боротьбу на землі під стягом хреста і змагається з різними бідами, найкращого. Але з цього в жодному разі не випливає, що до них потрібно звертатись у час потреби, особливо через те, що у нас стосовно цього немає ані наказу Божого, ані Божої обітниці.
І Писання чітко кажуть, що з цієї причини, а саме - через те, що (покійні) святі живуть вже в іншому світі і не знають про наші справи, то молитись потрібно лише до Бога, а не до святих (Ісаї 63:16). Оскільки (покійні) святі вєе не на цьому світі, то вони не можуть ні розуміти наші думки, зітхання і бажання, ані не можуть дивитись у наші серця і досліджувати їх. Зробити це може лише Богочоловік - Христос (Єремії 17:10; Римлян 8:27; Об'явлення 2:23; Івана 2:24, 25; Луки 24:38).
Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар