І НОВОЇ ЗЕМЛІ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння». Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день – немов тисяча років, а тисяча років – немов один день! Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, ринуть, а земля та діла, що на ній, погорять... А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що праведність на них пробуває. Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю (2 Петра 3:3-15).
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь.
Любі брати і сестри, в світі існує величезна кількість фільмів із різними апокаліптичними сценаріями про завершення історії світу, який ми знаємо. Є версії про ядерний вибух, який знищить землю. Досить недавно були художні фільми про героїчний порятунок Землі від зіткнення із астероїдом та про величезне цунамі, яке накривало континенти, про замерзання значної частини землі від жахливого морозу, який вдаряв по затопленні. Світ, а під цим словом я маю на увазі грішне людство, розмірковує про можливий свій кінець і програє різноманітні сценарії, не звертаючи уваги на дуже конкретний і абсолютно реалістичний прогноз про завершення історії світу, який ми сьогодні чули.
Але чому світ так ігнорує абсолютно точний прогноз, тобто пророцтво, від Бога? Причину цього ігнорування ми знайдемо у гріхові і зокрема у гріхові невірства. Апостол Іван пише: «Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі» (1 Ів. 5:19). Світ не хоче визнавати своє зло і каятись у гріхові. І це не дивно. Інколи навіть християнам буває важко зізнатись у якомусь гріхові. А що довше людина перебуває у гріхові, тим важче стає їй каятись.
А чим ближче буде до кінця світу, тим більше буде насмішок із Божого Слова. Апостол Петро каже нам сьогодні: «Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння». Ці глузії матимуть дві визначальні риси.
Перша – вони будуть глузувати саме з Божого Слова, із Євангелія Христового і зокрема з тих місць, де Господь говорить про Своє повернення Останнього Дня у славі. Вони будуть намагатись переконати весь світ, що Ісус Христос – обманщик, що Бог говорив неправду про Останній День і про воскресіння усіх мертвих, про суд і вічні муки пекла для невіруючих, і про вічне життя у Царстві Божому для віруючих.
Вони будуть апелювати до того, що пройшли вже тисячоліття, а Ісус так і не повернувся у славі, тож обітниці Його мовляв неправдиві. Євангеліє Христове і всі дуже серйозні речі вони будуть переводити на сміх. Водночас вони будуть жити у пожадливостях і їх пропагуватимуть. Це – їхня друга відмінна риса. Це будуть надзвичайно плотські люди, які не матимуть якихось моральних обмежень, а пропагуватимуть і робитимуть те, до чого їх спонукає їхня грішна плоть. Не вони керуватимуть плоттю, а грішна плоть керуватиме ними і над ними пануватиме гріх.
Останні дні будуть мати багато таких людей, які будуть висміювати Христа і Його Слово. Вони так робитимуть, бо від них Слово і мудрість сховані. Власне кажучи, подібним чином Слово Христове було сховане і від тих безбожників, які жили перед всесвітним потопом. Коли вони проповідь нашого праотця Ноя, що нерозкаяний світ буде знищено водою, то вони піднімали його на сміх, бо мовляв немає у світі стільки води, щоб усе потопити.
Апостол пояснює нам: «Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув». Тодішній невіруючий світ загинув. І так само загине і нинішній світ, любі брати і сестри – світ у якому нині проживаємо ми. Щоправда цей світ загине не від води. Апостол Христів каже нам: «А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей».
Наш світ буде знищено вогнем. Вселенського потопу більше не буде. Буде вселенська пожежа, всесвітнє вогнище. А тим з нас, хто думає, про те, чому ще не настав кінець світу, адже це було написане майже дві тисячі років тому, Апостол пояснює: «Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день – немов тисяча років, а тисяча років – немов один день!» Це для нас навіть мить може тривати дуже довго, особливо в цю жорстоку війну, яку проти нас розпочала і веде безбожна і нечестива Росія. Але для вічного Бога час не грає ніякої ролі. Для нас зміниться тисячоліття, а для Господа наче пройшов всього на всього один день.
Проте Він виконає те, що обіцяв, а всі ці тисячоліття мають своє призначення. Апостол пояснює: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття». Ми часто співаємо під час Служби Божої: «Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий» (Пс. 103:8).
Господь так довго терпить, бо хоче, що ми спаслися. Господь хоче, щоб усі люди навернулись до каяття і увірували в Христа. І це справжня причина, чому поки що триває цей світ. Ця причина криється не в людях, а в Божій любові до людей – у любові Бога, Який не хоче погибелі ні однієї людини, якою б грішною вона нам не здавалась. Бог хоче, щоб навернулись до каяття навіть найбрехливіші і найкровожерніші тирани – навіть такі як Путін.
Для цього Бог Син стався людиною. Для цього Він забрав на Себе всі гріхи світу і обмив їх Своєю святою і невинною кров’ю на хресті Голгофи. Для цього Він приніс Себе у святу, досконалу і повну жертву за всі, без винятку, гріхи людського роду. Для цього Він помер замість усіх нас і на місці всіх нас. І Він воскрес, аби вірою в Нього ми були виправдані, а в день Його повернення у славі воскресли до вічного життя. Він зробив це для всіх людей і Він хоче спасіння усіх людей.
Ось чому Господь ще не повернувся у славі. Він довготерпить і нині, як і був довготерпів нам, коли ми були поза спасінням, не вірували в Христа і не уповали на Сина Божого. Що було б з нами, якби Господь повернувся у той час, коли ми ще були невіруючими і не знали Христа? Ми опинилися б не перед люблячим Спасителем, а перед божественним і справедливим Суддею і замість запрошення увійти в Царство Боже, щоб там вічно жити, ми почули б суворий вирок про вічність у нестерпних муках аду.
Тож глузії – до всього іншого ще й дуже нерозумні люди, які не лише збирають собі все більше і більше огидних гріхів і злочинів проти Бога та людей, але й марнують свій дорогоцінний час, який їм і всім невіруючим насправді виділений для каяття і навернення до віри в Христа. Не можна відкладати час для каяття на пізніше. Той, хто думає: «Ось поживу ще трохи в гріхах, а потім ближче до смерті розкаюсь», дуже жорстоко помиляється. По-перше, будь-яка людина може померти раптово. Господь вирішить забрати її душу, припинити її життя і все – всі її плани йдуть нанівець, включно з планами десь там колись розкаятись.
А по-друге, як нас сьогодні попереджує Господь Святий Дух: «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, ринуть, а земля та діла, що на ній, погорять...» Прихід Господа у славі буде для нерозкаяних людей несподіваним. На нього вони чекати не будуть, але настане катаклізм вселенського масштабу, бо на відміну від всесвітнього потопу, коли небо видозмінилось, але не зникло, цього разу воно мине, а землю і всіх грішників охопить такий вогонь, загасити який під силу буде лише Господу. І хоча земля і всі діла її погорять, вічний огонь аду ніколи не загаситься.
Для нас, віруючих, це несподіванкою не буде. І про це нам також нагадує Апостол. Він каже нам: «А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?» Він так говорить, бо істинні християни хочуть, щоб Христос повернувся швидше. Ми чекаємо на прихід Господа і молимось: «Прийди, Господи Ісусе!» Але Апостол нам нагадує, щоб ми були готові. А в чому має полягати наша готовність? Вона має виявлятись у святому житті та в побожності.
Ось так ми очікуємо на виконання славної обітниці нашого Спасителя. А те виконання нас не розчарує. Ми більше не будемо бачити старої землі і старого неба. Якщо нас захоплює краса Божого творива на цій землі, яка проклята через гріх, то уявляєте, як нас захопить краса нової землі і нового неба, яке Бог дасть нам і для нас! На них не буде гріха, а буде праведність! А отже буде там невимовна радість, любов і вічне життя. Там буде краса і гармонія. Там буде всяке добро і незліченна кількість благословень. І все це призначено для нас!
Щоправда Апостол додає: «Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі». Але як нам знайтися нескверними та чистими у мирі? Любі брати і сестри, такими ми можемо знайтися лише тоді, коли будемо перебувати у Христі. Лише Він – Ягня безвадне і святе. Ісус – наш Примиритель і Він – наш мир. Коли ми охрищуємось у Христа – ми зодягаємось у Христа безвадного і праведного. Коли ми уповаємо на Нього, ми маємо мир із Богом.
І Господь хоче, аби ми були з Ним і в Ньому, і аби ми мали спокій і мир. Він Сам кличе нас: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28). Він заповідає, аби ми споживали Його істинне тіло та пили Його істинну кров у хлібові та вині Святої Вечері і з ними отримували прощення гріхів, спасіння і вічне життя. Він нас очищує і Він дає нам мир. Ми все це маємо, коли ми в Господі. А з Ним, через Нього і заради Нього ми отримаємо і вічне життя на новій землі з новим небом. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.
Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир! (4 М. 6:24-26) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар