(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце – оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» І сказав Той, Хто сидить на престолі: «Ось нове все творю!» І говорить: «Напиши, що слова ці – правдиві та вірні!» І сказав Він мені: «Сталося! Я – Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води. Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!» (Об’явлення 21:1-7).
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь.
Любі брати і сестри, коли біснувата Росія розпочала свою несправедливу, загарбницьку війну проти України, маса людей почали думати саме про виживання. Це виживання включає в себе чимало необхідних речей: і тепле та сухе приміщення, в якому можна перечекати і люті морози, і всяку інше негоду; і одяг; і продукти. А з погрозами Путіна і його баскаків вдарити по Україні ще й ядерною зброєю, почали з’являтись пропозиції про сховища на випадок ядерного вибуху.
Життя в цьому світі завжди вимагатиме задоволення саме таких потреб, адже навіть найбагатші і найстабільніші країни інколи потрапляють у серйозні кризи. Навіть якщо вони мають сильну і здорову економіку, могутню армію, ми все-одно чуємо то про терористичні атаки на ці країни, які можуть паралізувати економіку, то про епідемії чи навіть пандемії, які убивають людей як в багатих країнах, так і в бідних, і знову ж таки завдають ударів по економіках країн і рівневі життя їхніх громадян.
Чому таке відбувається практично по всьому світі? Господь пояснив це ще на початку історії цього грішного світу, коли наш праотець Адам здійснив прабатьківський гріх: «Проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя» (1 М. 3:17). І відтоді аж донині, як каже Апостол Іван: «Увесь світ лежить у злі» (1 Ів. 5:19). Поки існуватиме цей світ, він лежатиме у злі, яке буде весь час проявлятись у різних бідах, а завершуватиметься смертю.
Але цей світ не існуватиме завжди. Сьогодні ми чуємо Об’явлення Св. Івана Богослова і в ньому улюблений учень Сина Божого, бачить нове небо і нову землю. Ці нові небо і землю Господь обіцяв ще був через Свого пророка Ісаю, кажучи: «Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!» (65:17). А Христів Апостол мав високий привілей утішати віруючих, які живуть в останні дні – таких віруючих як ми.
А чому Бог творить все нове. Він творить все нове для нас, бо старий світ і небо поруйновані. Вони поруйновані через прокляття, в яке вони потрапили через людський гріх. І замість грішного світу, замість проклятої землі Іван бачить «місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога». Так само, як і наша прабатьки отримали від Бога досконалий світ, так само і цей світ, святе місто, ми не збудуємо самі, а отримаємо його від Бога.
І то буде чудесне місто. Апостол порівнює його красу із красою нареченої, яка прикрашена для свого чоловіка. Для нареченої весілля – найурочистіший день в її житті. І в цей день вона хоче виглядати найкраще – найкраще від усіх інших дівчат і жінок. Тож вона готується, вибирає весільну сукню наперед, прикраси, готує зачіску і все інше. Це її найкращий день і вона – найгарніша.
Так само із Новим Єрусалимом. Він прикрашений Самим Богом. Це – найкращий день в історії людства, звісно ж – людства віруючого. З цим святим містом за красою не зрівняється жодне місто на нинішній землі, яким би чудовим воно не було і скільки мільйонів туристів воно в цьому світі не приймало на рік. Ніщо на нинішній землі не зрівняється у красі з Новим Єрусалимом.
Так само, як в нареченої у час весілля розпочинається цілковито інше нове життя, про яке вона мріяла, так само і у Церкви. Іван чує слова: «Оце – оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними». Наші прабатьки були вигнані з Раю. Ми ж увійдемо у святе місто, аби вже навіки бути з Богом. Там ми будемо Його народом у присутності Його. Відбудеться воз’єднання, про яке мріяли і в яке вірували ще Адам і Єва.
Новий Єрусалим буде містом радості. Як проголошує далі голос: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти». Ця жорстока війна розпочата проти нас нечестивою Росією намножила ріки сліз. Про смерть наших воїнів, чоловіків, а інколи й жінок у розквіті сил ми чуємо щодня. І щодня ми чуємо про те, як росіяни вбивають наших цивільних громадян, обстрілюючи наші міста і села. Але навіть там, де немає війни, сльози і смерть є по всій землі, навіть у тих країнах, які називають найщасливішими.
Але сльози і смерть припиняться з воскресінням до вічного життя. Смерті у Царстві Божому, у святому місті, більше не буде. І голос продовжує: «Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» Де є перше – де є світ, який лежить у злі, там є всі ці його ознаки: сльози, смуток, крик, біль і смерть. Все це увійшло у світ із гріхом і є наслідком гріха, як про це був застерігав Адама і Єву наш люблячий Творець.
Але перше минулось. Минулись сльози, смуток, біль і сама смерть. Вони залишились із гріхом. Сльози і смуток є лише в аду. Болем і вічними муками переповнене лише вогняне озеро пекла. Там перебуватимуть інші учасники воскресіння – учасники воскресіння суду, всі нерозкаяні грішники, усі ті, що відрікались від Христа, Божої любові і благодаті.
Але для святих, для віруючих перше минулось назавжди. У святому місті, в Новому Єрусалимі – лише радість і торжество вічного життя. І це місто Бог створив для вас, любі віруючі брати і сестри. Це наше все старе і погане, сповнене гріхів і болю, страждань і смерті, промине. Це для нас приготоване люблячим Богом усе найкраще. А Бог нас справді любить.
Голос утішає Івана і всіх віруючих, що Бог Сам зітре наші сльози. Можливо, ви пам’ятаєте, як у дитинстві ваші сльози від болю чи смутку витирала ваша мати або батько? Вони це робили, бо любили вас. А той, хто має живих батьків, донині може мати цю гарну втіху, бо батько і мати далі його або її люблять. А хтось із вас має вже сам дітей чи внуків і ви так само могли стерти їхні сльози з любові до них.
Тож і причина того, що це місто святе, Новий Єрусалим, спускається до Церкви криється не в тому, що ми зробили, а в Божій благодаті, Його невимовній любові, якої ми не заслужили і ніколи не в стані і не в силах заслужити. А те, що чує Іван далі від Бога, є словами запевнення: «Ось нове все творю!» і:«Напиши, що слова ці – правдиві та вірні!»
Знову і знову ми чуємо запевнення від Бога, що ми увійдемо в нове творіння. Те, що ми чуємо у світі, особливо від людей, що погрузли в гріхах, так часто наповнене лукавством. Але й навіть, коли світ вірить у якусь теорію, яка суперечить Божому Слову і проповідує її, то поширює неправду. Але Бог говорить щиро і говорить правдиво. Ми можемо довіряти кожному Його слову – кожному слову Біблії.
Господь Христос наче підписується під цими словами і промовляє: «Сталося! Я – Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води». Сталось те, для чого Син Божий стався людиною. Сталось те, для чого Ісус забрав усі наші гріхи і поніс їх на хрест Голгофи. Сталось те заради чого Він пролив Свою святу і невинну кров і, принісши Себе у святу і досконалу жертву за всі гріхи світу, помер на нашому місці і замість нас на хресті.
Він воскрес і ось відбувається воскресіння мертвих. Він розпочав це діло і Він Його завершує. Через це Він і промовляє про Себе, що Він – Альфа і Омега, Початок і Кінець. Як Послання до євреїв називає Ісуса Начальником і Виконавцем нашої віри, Який «замість радості, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого» (12:2). Диявол і його проповідники хочуть цю честь і славу від Христа відібрати, і надимаючи нас гординею, прагнуть переконати, що ми теж долучились до нашого спасіння, своїми ділами посприявши очищенню від гріхів.
Але Христос чітко каже, що Він – Альфа і Омега, Початок і Кінець. Він – Начальник і Виконавець нашої віри, тобто нашого спасіння. А ми лише все отримуємо: і віру, яку в нас творить Святий Дух через Євангеліє, і спасіння, яке здобуте для нас Христом, дається Ним через віру. Ми нічого не добиваємось, не заслуговуємо, не заробляємо.
І сьогодні на цьому знову Господь наголошує: «Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води». Господь не продає воду з джерела життя, а дає її дарма, безкоштовно. Господь говорить про прощення гріхів, про спасіння і про вічне життя. Усе це Він здобув для нас дуже високою ціною – ціною Своїх невимовних страждань, мук і смерті на хресті. Але дає Він усе це кожному, хто прагне – тобто, кожному віруючому безкоштовно. Чому? Бо Він так нас любить.
Він проголошує нам прощення гріхів, Він дає нам це прощення і вічне життя, коли ми підходимо до Його Столу, аби причаститись Його істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Вечері. Він дає все це нам, бо любить нас і хоче, щоб ми мали спасіння, воскресіння і вічне життя. І в цьому є наша перемога – вона у Христі. Бо лише Він подолав гріх, владу диявола і смерть. А подолав Він їх для нас, щоб не вони торжествували над нами, а ми – над ними.
І ми торжествуємо тоді, коли перебуваємо у Христі. Ми перемагаємо тоді, коли ми віруємо у Христа. Ми переможці тоді, коли в усьому уповаємо на Христа. Саме таким переможцям Господь обіцяє: «Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!» Ми, любі віруючі брати і сестри, унаслідуємо Царство Небесне і вічне життя в ньому. Все в Царстві буде нашою спадщиною. Ми будемо проживати з нашим любим Господом, Який буде далі для нас Богом, а ми будемо Його улюбленими синами і доньками!
Яка чудова перспектива! Яке прекрасне майбутнє! Ми знаємо, що незважаючи на те, як буде складатись доля світу, ніхто не зможе відібрати від нас вічного життя в святому місті, в Новому Єрусалим, де ми в радості, в щасті і в торжестві будемо радіти спадщиною Царства Небесного і будемо дітьми Божими. В Ім’я Христа і заради Нього. Амінь.
Нехай Господь
поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе
лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице
Своє, і хай дасть тобі мир! (4 М. 6:24-26) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар