«Радій, обдарована благодаттю! Господь із тобою!»

Такими словами привітав Ангел Гавриїл Діву Марію, «що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового» (Євангеліє від Св. Луки 1:27, 28). Ангел провістив Діві Марії, що вона стане матір’ю Сина Божого, Спасителя людства. Тому це свято ми називаємо Благовіщенням. Запитання Марії, глибоко віруючої єврейської дівчини, як це може статися, коли вона «мужа не знає» і відповідь Ангела: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий», як і повідомлення про вагітність її літнього віку родички, Єлисавети, «бо для Бога нема неможливої жадної речі», викликали у Марії відповідь, якою ми можемо лише захоплюватися і повторювати у своєму житті: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!». Бог обрав Діву Марію на матір Свого Сина. Тому ми ще називаємо її Матір’ю Божою.
Варто зауважити, що сучасні Католицькі та Православні церкви, спотворюючи переклад слів привітання, вкладають зовсім інший смисл у це свято і, особливо серед католиків, Марію називають як Заступницею, так і спів-посередницею нашого спасіння, що, звичайно, належить до новітніх учень, яких не було від початку в Церкві заснованій Христом Спасителем. «Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу» (1 Соборне Послання Св. Апостола Івана 2:1, 2).