590 років тому, 22 квітня 1418р. завершив свою роботу Констанцький Собор, який було вперше зібрано 5 листопада 1414 р. Цей Собор покінчив із великою схизмою в Західній Церкві, змістивши трьох пап, які змагалися між собою (Івана ХХІІ, обраного на Соборі в Пізі; Григорія ХІІ, обраного в Римі та Бенедикта ХІІІ, обраного в Авіньйоні, у Франції). Цей же Собор також засудив і стратив двох Богемських реформаторів, які відстоювали у Церкві проповідування Євангелія Христового: Яна Гуса (1415 р.) і його друга та учня, Єронима Празького (1417 р.).
Доктор Мартін Лютер на Рейхстазі у Вормсі (1521 р.) на запитання Архієпископа Трірського про те, чи зможе він [Лютер] погодитися з постановами Констанцького Собору, відповів: «Про них я не хочу і не можу мовчати, бо я впевнений, що цими постановами було засуджене Слово Боже і я волів би втратити своє життя і голову, аніж покинути чітке Слово Боже»[1].
Тарас Шевченко, славетний український поет, в поемі «Єретик» так писав про рішення Констанцького Собору засудити Яна Гуса:
Отак Гуса
Ченці осудили,
Запалили... Та Божого
Слова не спалили,
Не вгадали, що вилетить
Орел із-за хмари
Замість гуся і розклює
Високу тіару.
(Ілюстрація: Ян Гус захищає Євангеліє на Соборі в Констанці)
[1] Luther at the Diet of Worms, LW 32:122.
Отак Гуса
Ченці осудили,
Запалили... Та Божого
Слова не спалили,
Не вгадали, що вилетить
Орел із-за хмари
Замість гуся і розклює
Високу тіару.
(Ілюстрація: Ян Гус захищає Євангеліє на Соборі в Констанці)
[1] Luther at the Diet of Worms, LW 32:122.
Немає коментарів:
Дописати коментар