В
американських церквах існує тенденція "думати про Церкву, як про
якусь бізнесову корпорацію, якій дано привілей виконувати Господню
роботу", що виливається у "субординацію питань про правду"
"ефективності операцій" у прагматичний спосіб. В інтересах підтримання
"зовнішньої єдності та ефективного здійснення більших заходів" в них
проходили "одночасно збільшувана адміністративна централізація і
зменшувана богословська централізація". Ця "прагматична концепція
Церкви" підмінила "широке церковне включення протилежних
богословських думок та богословські на них відповіді". Таким чином
богослов'я Церкви живе у скромному колоніальному будиночку, який все більше і
більше потрапляє у тінь хмарочоса активної праці Церкви".[1]
Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і
управління"
[1]
L. A. Loetscher, The Broadening Church, c. 8, 59, 93. Передмова
зазначає вірування автора в те, що пресвітеріанський досвід, описаний у цьому
томі, «знайде широкі паралелі у багатьох інших провідників американської
церкви. Її історія – це своєрідний богословський барометр часу».
Немає коментарів:
Дописати коментар