понеділок, 2 листопада 2015 р.

Бог залишається прихованим

     Ми задаємо подібні запитання про власне життя. Чому все сталося саме так? Навіщо страждати?  Чому хтось має успіх, а хтось невдачі? Що буде завтра? Бог залишається прихованим. Він ухвалює рішення про те, щоб не давати відповідь на такі запитання.  Якщо ми поглянемо в Писання, то на ці питання відповіді також не знайдемо. Бог не закликає нас усе розуміти. Він кличе нас вірити. Він каже нам, що любить нас до такої міри, що посилає Свого Сина, аби Він за нас пролив Свою кров. Потім Він каже: «Довіряй мені. Віруй!  Навіть, якщо ти не розумієш і навіть якщо немає в чомусь смислу – довіряй і віруй».  Бог – прихований Бог у тому сенсі, що Він не каже нам усього того, що ми хотіли би знати. Він не каже нам про те, як Він піклується про більшу історію нашого рідного народу або світу. Він не каже як саме Він попіклується про нас, коли ми зіштовхнемося із випробуванням, переслідуванням і кризою. Він не каже нам, коли Він повернеться, щоб судити цей світ. Ту інформацію від нас Він приховав. Ми повинні довіряти Йому та вірувати, незалежно від того, розуміємо ми це чи ні. Більшість часу ми не розуміємо – ми просто довіряємо.
     
     Тож Ісая сповідує, що Бог – Бог прихований і Він цьому Богові вірить. Ті, що в Бога не вірують, наробили ідолів. Вони прагнули втиснути Бога у щось таке, що вони могли бачити і розуміти своїм людським інтелектом і відчуттями. Але ті, що роблять Бога таким маленьким, що Він може втиснутися у їхній розум, будуть зневажені, коли зіштовхнуться із Господом Богом Всемогутнім. Всі їхні теологічні концепції принесуть їм зневагу. З іншого боку, ті, що вірили в Господа, будуть врятовані зі своїх гріхів і від смерті.  Господь спасе їх вічним визволенням.  Те, що Бог приготував для тих, хто вірує, лежить поза часом і простором. Воно простягається повіки віків – поза усяке тут і зараз; і то буде вражаюча слава і неймовірна радість. Слава Божого народу не обмежується воєнними удачами або циклами політичної влади. Божий народ не повинен бути такий, як інші народи світу. Його слава буде вічна. Так Ісая вірував і сповідував за сімсот років до Христа.  Так ми сповідуємо через багато століть по тому, як Христос зявився.

Джон Браун, Народна Біблія: Ісаї (40-66)

Немає коментарів: