Оскільки в нашому тілі живе гріх, новий послух відроджених є слабким, нечистим і недосконалим в цьому житті так, що ми в жодному разі не можемо виправдатися ним перед Богом (Псалом 143:2, 1 Коринтян 4:4). Тоді через те, що віра, навчена Божим Словом, знає, що вона не може знайти праведності, якою вона буде виправдана перед Богом, ні в природі, ні в жодному найосвяченішому житті людини чи якогось іншого створіння, то у Слові і Таїнствах вона пізнає Христа Посередника разом із Його найсвятішим послухом і найневиннішою смертю, якими Він виконав Закон за нас, створивши неспростовне переконання про те, що це - найправдивіша і єдина праведність, яка приносить користь перед Богом і може перед Ним стояти. Цією праведністю віра задовольняє Божий Суд, бажаючи, прагнучи і в молитві з правдивою упевненістю віруючи, що нею грішник виправдовується перед Богом, тобто - йому відпущено гріхи, прийнято до благодаті і подаровано вічне життя. І через те, що ця подарована нам праведність Христова є досконалою, достатньою, повною і може стояти перед Божим судним престолом, то Бог обіцяв так, що Він зарахує її віруючим так, наче вони самі собі її здобули (Римлян 3:22; 4:23-25; 5:18). І тому віруючі мають не в самих собі, а в Христі істинну та справжню праведність, якою вони виправовуються перед Богом.Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар