(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Благодать вам і мир (1 Сол. 1:1). Амінь.
Дорогі брати і сестри, слова, які ви щойно почули написав пророк Ісая. Ці слова – незвичайні. Вони належать Богові. Бог вклав їх в уста Свого пророка більш як за сотню літ до правління того царя, якого Господь тут називає по імені. Господь каже, що царя цього зватимуть Кір і він буде помазанець Господній.
У попередніх розділах Ісая звістив майбутню неволю Юдеї. Юдеї масово відступалися від Господа. Надію покладали вони на свої сили, на гроші, на політиків, на політичні союзи, на інші божества, але не на живого Бога. Бог не зможе більше терпіти таких гріхів. На Юдею нападе Вавилон і юдеїв буде вигнано у полон до Вавилону. На час, коли Ісая звіщав це пророцтво, Вавилон не був ще наддержавою і не панував над світом. Мало-хто брав до уваги слова Ісаї. Більшість людей з цих слів, очевидно, глузували, як і сьогодні багато-хто глузує зі Слова Божого.
Але вирок Божий був суворий. Мине не одне покоління і прийдуть вавилоняни, зруйнують і Єрусалим, і храм, і виженуть народ Юдеї у неволю. Разом із тим ця неволя не буде вічною, бо Господь змилується над Своїм народом і пошле Кіра, іншого великого царя, який зруйнує Вавилон і поверне євреїв до Єрусалиму, аби вони відбудували і місто, і храм.
Невіруючі відкидали це послання і вважали його за казки. Але Бог каже завжди правду. Боговідступники були покарані. Бог, як і обіцяв, підніс Вавилон так, що він став наддержавою і світовою імперією. Бог покарав невірство Юдеї нападом Вавилону і вигнанням євреїв до Вавилонської неволі на 70 років.
Бог, як і обіцяв, через 70 років після падіння Єрусалиму, підніс Кіра на царя Персії і, давши йому масу перемог над різними могутніми ворогами, привів його під мури Вавилону, столиці наддержави. Кір стояв біля Вавилону. А що ж мешканці столиці?
Вавилоняни почувалися у безпеці, бо їхнє місто було оточене рікою і вважалося неприступним. Та згадаймо ті слова, які Господь Бог промовив через пророка Ісаю: «Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра: «Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчям твоїм повалити народи, і з стегон царів розв'яжу пояси, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані. Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви. І дам тобі скарби, що в темряві, та багатства заховані».
Ніщо не може стати на заваді Богові. Батько світської історії, Геродот, пише, що Кір спрямував води річки у канал і його військо по руслу річки, у якому вода доходила до половини стегон чоловіків, увійшло у Вавилон і поклало край імперії, яка зруйнувала Єрусалим, розвалила і розграбувала Храм Господній, і вигнала у неволю євреїв. Всі багатства перейшли тепер у руку Кіра.
Але це було лише частиною завдання, яке Бог дав Кірові. Бог підніс Кіра для ще однієї важливої місії і він виконав те покликання, яке дав йому Бог. Господь через пророка Ісаю звіщав, що Він робить це: «щоб пізнав ти [Кіре], що Я то Господь, Який кличе тебе за йменням твоїм, Бог Ізраїлів». І Господь також вказує для чого Він це робить: « ради раба Мого Якова й ради вибранця Мого Ізраїля, і кличу тебе твоїм іменням, тебе називаю, хоч ти не знаєш Мене».
Історія світу робиться заради народу-невільника, «заради Якова» і заради Божого «вибранця… Ізраїля». Підносяться і опускаються світові імперії і все заради Церкви Старозаповітної і Церкви Новозаповітної. Все робиться на добро Божому народові, вам і мені так як про це пізніше напише апостол Павло в Посланні до римлян (8:28): «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре».
Бог підніс Кіра для особливої мети – продовження Свого плану зі спасіння людства. 2-а Книга Хронік (36:22, 23) повідомляє нас про дальші дії цього наймогутнішого чоловіка тодішнього світу: «А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи: «Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!»
Кір, яким би великим не був – є лише одним із пунктів у довгій історії визволення Божих людей. Бог використовує і віруючих царів, і царів поганських, Бог використовує усі існуючі сили, усю світову історію вам на добро.
Після семидесятирічної неволі євреї повернулися до Юдеї, відбудували свою столицю, Єрусалим і збудували Храм. А більш як через п’ятстот років відбудеться ще одна подія, про яку нам звіщає Послання до галатів (4:4, 5): «Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли».
Більш як через п’ятсот років, коли у Віфлеємі народиться Ісус, Син Божий і Син Людський, правдивий Помазанець - Христос, до Єрусалиму прибудуть посланці із тих місць, де жив воював і розбудовував свою імперію Кір і питатимуться в мешканців людного міста: «Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому» (Мт. 2:2).
Вони прибули поклонитися Народженому Синові Божому, Який за сімсот років і ще до народження їхнього великого повелителя Кіра промовляв через Ісаю: «Я – Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене. . Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене, щоб дізналися зо сходу сонця й з заходу, що крім Мене немає нічого». Мудреці зі сходу прийшли поклонитися Тому, хто був підперезав Кіра і Тому, хто через сімсот років після Ісаї і через п’ятсот із лишком років після Кіра підпережеться Сам під час Тайної Вечері, аби виявити Себе, як Царя-Слугу, Який каже: «Ви Мене називаєте: «Учитель і Господь», і добре ви кажете, бо Я є. А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив» (Ів. 13:13-16).
Ісус Христос – Той Господь, Який промовив був через Ісаю: «Я – Господь, і нема вже нікого, Я, що світло формую та темність творю», Сам – Світло, як про Нього каже Апостол Іван (1:9): «Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ». І це Світло Христос на Себе перебрав усю темряву гріхів світу, ваші і мої гріхи, щоб понести їх на Голгофський хрест і принести за них Себе, як святу і досконалу жертву за кожного з нас, ставши темрявою за нас і померши за наші гріхи.
Ісус Христос є Тим, Хто промовляє через Ісаю: «[Я] чиню мир і недолю творю». Христос воскрес на третій день по Своїй хресній смерті, аби сьогодні нас було проголошено праведними. Апостол Павло в Посланні до ефесян так свідчить про це вчинення миру Христом, кажучи, що Ісус Христос: «Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши, і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши. І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким, бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця. Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога» (Ефесян 2:15-19). Кір повернув євреїв до Юдеї. Цар Христос нас повернув до Царства Небесного.
Якщо для царя Кіра Господь пішов і повирівнював висунене, двері мідні зламав і порозбивав залізні засуви. І дав йому скарби, що в темряві, та багатства заховані, то ще більше Він робить для нас, співгорожан святим і Його домашнім.
Він зламав двері смерті, порозбивав засуви гріха і дав нам усім скарб вічного життя. Зламає він і двері цьогорічної епідемії, бо Він – Господь Бог і Творець історії.
Цареві Кірові Він два великі сховані багатства Вавилону. Сьогодні Він дає нам сховане багатство набагато більше. Це багатство – заховане у хлібі та вині, які стоять на Його столі – престолі нашої Церкви. Це багатство приховане – Його правдиві тіло та кров, що даються нам на прощення наших гріхів і на те, аби ми були з Христом не у тлінній імперії світу, бо впала й імперія персів, а в Його нетлінному і вічному Царстві, як про це Він Сам каже: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня» (Ів. 6:54).
Кірові Він казав: «Я – Господь, Який робить це все!» І нам Він каже, що Він робить усе. Спасіння дає тільки Він. Прощення гріхів дає тільки Він. І дає Він його бо Він вас любить. Ми не заслуговуємо на цю любов, яка ще називається благодать. І ця любов Божа, ця благодать найповніше виявилася у нашому розп’ятому і воскреслому Господі Ісусі Христі. Викуплення наше – Він робить все це. Ми ж усі ці дари просто з вдячністю приймаємо і знаємо, що наше покликання на ім’я – набагато цінніше ніж покликання Кіра. Бо хоча ім’я Кіра згадується в Писанні задовго до його народження, а про наші імена там не згадано, наш воскреслий Господь каже: «Тіштесь, що ваші ймення записані в небі!» (Луки 10:20). Бо вам належить вічне життя. В Ім’я Христа. Амінь.
«А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!» (1 Сол. 5:23). Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар