НОВИЙ "СТЯГ"

Вийшло друком чергове число Стягу.  Часопис містить багато корисної інформації про життя Церкви, проповідь Божого Слова, матеріали, написані  богословами та парафіянами УЛЦ.  Аби отримувати "Стяг", прошу писати на адресу: СТЯГ, вул. О. Гончара 41-а, кв. 3, м. Київ, 01034.

Вашій увазі пропоную редакторську статтю.

НЕДУГА І ЛІКИ СУСПІЛЬСТВА

Цьогорічне святкування Дня Реформації у часі збіглося із епідемією свинячого, або ж каліфорнійського, грипу в Україні. На неділю 1 листопада понад 60 осіб померли від грипу. Більшість із них – із західної України. Чимало із них – молоді люди. Можна було би в усьому звинуватити підступність недуги, яка народилася у Мексиці, аби не цьогорічне літо з переповненими інфекційними відділеннями лікарень. Хто в тих лікарнях опинявся? Теж, як правило, молодь або діти. Саме їх, зазвичай, турботливі батьки відправляли на курорти ближче до Карпат або в дитячі садочки в Криму. Їхні очікування справджувалися не завжди. І замість поліпшення здоров’я своїх дітей – вони одержували зворотне: інфекційні недуги, тяжкі хвороби. Тепер до цього всього долучилися десятки смертей. Здається, що такий стан речей у нас вже став нормою і це – природно, адже слабкі моральні устої суспільства обов’язково приводять до занепаду професіоналізму, втрати професіоналів та внаслідок цього – до занепаду країни та суспільства.

І справа не лише в багатьох чиновниках усіх рівнів, які розгублено розводять руками, не маючи змоги пояснити, чому в усіх наших країн-сусідів є ліки від грипу, а в нас немає. Справа не в тому, що сотнями труяться в українських санаторіях діти і десятками вмирає наша молодь. Справа не лише в тому, що судді хваляться своїми мільйонними хабарами, а чиновники – костюмами, автомобілями та аксесуарами за захмарні ціни. Адже вони, як і дуже багато інших людей, невіруючих у Бога – хворі, недужі. Просто чиновників ми частіше бачимо, бо до них прикута увага ЗМІ.

Причина лежить глибше і нам варто не полінуватися, а озирнутися довкола: попри те, що ми можемо хвалитися своєю давньою українською релігійністю та більш як тисячолітньою християнською історією, чи не бачите ви мало не порнографічних рекламних щитів у містах? Чи не бачите ви молоді, яка вже зранку може вільно купити будь-де пиво або якусь п’янку суміш і з самого ранку віддаватися алкогольній або тютюновій інтоксикації? Прислухайтеся до розмов в автобусах і тролейбусах або й до розмов людей довкола вас у інших місцях: чи не панують там плотські анекдоти та брудні слова, від яких вам доводиться червоніти? Брутальність і розпуста ріками ллються із наших телеканалів, крокують нашими вулицями, мостяться на почесні місця в наших домівках. Ми серед цього всього живемо. І можемо навіть підхоплювати вірус суспільної недуги.

Але назва цього вірусу – не грип. Назва його – гріх. Грип і все інше – лише побічний ефект. Фактично ми маємо справу із грипом суспільства, який перебуває з людством від часу гріхопадіння і неперевершено мутує. Певно, ця епідемія грипу каліфорнійського рано чи пізно закінчиться. Грип суспільний — набагато живучіший.

Проте чи є в України шанс одужати?Звісно, є. Але він не в політиках, серед яких, звісно ж, є моральні люди і вони цю моральність проявили законами на підтримку моралі у суспільстві та діяльності церков. Шанс України – насамперед у Слові Божому – у Законі та в Євангелії. Лише «Боже Слово – живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євреїв 4:12). Лише воно змінює серця від простого громадянина до Президента.

Так було в час Реформації, так є і зараз. Апостол Павло, пишучи листа до коринтської громади, яка жила в подібному суспільстві до теперішнього українського, каже: «Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!» (1 Коринтян 6:9-10). А далі він каже: «І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога» (вірш 11). Вони були такими, але змінилися. Як? Євангелієм! Не переданнями, не байками, не мощами, а самим Євангелієм! Християни обмиваються водами Хрищення і у цих водах топлять щодня свого старого Адама і живуть новою людиною, створеною Духом Святим, виправданою і святою перед Богом. Дух Святий через Євангеліє творить віру в Христа і живить її у християнах – Христових людях. Такі люди є славою для Бога і користю для своїх співвітчизників, бо вони хочуть прославити Бога і допомогти своїм ближнім – у нашому випадку громадянам України.

Християн потрібно в Україні більше і на всіх посадах, і тоді все зміниться. А люди такі творяться лише чистим Євангелієм. Воно повинне проповідуватися у всіх християнських церквах. Такий їхній обов’язок перед Господом Христом. Молімося, аби ласкавий Господь здійснив обнову в усій Християнській Церкві в Україні, щоб наш народ був таким, про якого співає Псалмоспівець:

«Блаженний той люд, що Богом у нього Господь,
блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!» (Псалом 32:12).

В’ячеслав Горпинчук