ПРОПОВІДЬ НА ОСТАННЮ НЕДІЛЮ ЦЕРКОВНОГО РОКУ

                         ВСІ ПРОРОЦТВА БУДУТЬ ВИКОНАНІ

                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,  та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння… Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!  Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...  Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває   (2 Петр. 3:3-4, 8-10, 13).

            Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! (2 Петр. 1:2) Амінь.

            Дорогі брати і сестри, багато-хто з вас, чув, певно, про Юліана, римського імператора-відступника. Колись він був християнином, але потім відступився від християнської віри і намагався стерти християнство з лиця імперії. 363 року по Різдві Христовім, ведучи військову кампанію проти Фесії, один із воїнів Юліана спитався у одного християнина, з якого ці воїни глузували. «Ну, то де ж твій тесля?» Непохитний християнин відповів: «Теше труну для твого імператора».  Вже через декілька місяців імператор отримав смертельну рану і, відповідно до переказу, він умочив свою руку в кров і бризнув її вгору, до неба, вигукнувши: «Галілеянине!  Ти переміг!»

Але окрім Юліана-відступника, чи не доводилося вам зустрічатися із іншими відступниками, які, навіть будучи охрищеними, поводяться так, наче Бога немає, наводять масу причин для виправдання своїх гріхів та глузують із тих, що прагнуть бути щонеділі у церкві, читають, слухають і вивчають Слово Боже та прагнуть перебувати у спільноті з живим Богом через тіло та кров Його Сина?

А чи не доводилося вам особисто чути слова, які піддавали під сумнів саме існування Бога словами: «Де твій Бог, коли у світі так багато несправедливості і зла?» Можливо ви відповіли, як християнин у часи Юліана, кажучи, що Бог готує пекло для усіх тих, що чинять зло. А може такі слова викликали вас збентеження і сумнів у правдивості Бога та Його Слова?  Диявол – майстер із сіяння сумнівів, які як птахи із притчі про сіяча, намагаються видзьобати ростки віри із наших сердець. І коли ми вже наближаємося до 2010 року, його напади будуть сильнішати, «щоб спокусити, як можна, і вибраних» (Мт. 13:22).

Вибрані під нападом диявола будуть вистигати, пропускати служби Божі, нехтувати Святою Вечерею, дослідженням Божого Слова.  Все це – симптоми серйозної духовної хвороби, піддаванням нападам диявола і гріховної плоті.  Може пройти ще трохи часу і вони можуть опинитися у одному таборі з Юліаном-відступником і вкінці розділити його долю.

Через апостола Петра Господь Святий Дух застерігає нас про такі напади світу, диявола і грішної плоті.  Таких людей, як Юліан-відступник, Ленін і Сталін з минулого століття і тих, що відкидають Христа у віці двадцять першому, Бог називає «глузіями».   «Стільки проминуло століть і тисячоліть», - сміються вони – «а Христос ваш не повертається». Усе залишається однаковим – кажуть вони. Сходить і заходить сонце. Падає дощ. Народжуються і вмирають люди.

Власне кажучи так само глузували люди і з праведного Ноя.  Його вважали за не меншого дивака, ніж нас, християн. Яка людина зі здоровим глуздом візьметься за побудову величезного корабля серед суходолу та ще й застерігатиме своїх ближніх, що Бог пошле скоро потоп.  І сталося так, як сказав Бог. Потоп настав. Знищене було все населення землі – усе, окрім однієї віруючої родини – родини Ноя.  Все, що каже Бог, - збувається. Глузії у цьому ще пересвідчаться. Бог виконує всі Свої погрози.

Але Бог, дорогі християни, виконує також обіцянки про благословення. Ще в Еденському саду Він обіцяв був послати Спасителя, Який розчавить голову дияволові і відновить для людства втрачений через гріх рай.   Минали століття, світ був одного разу знищений потопом, а Господь і далі повторював Свої обітниці, які ставали щоразу більш конкретними і зазначали вже навіть рід з якого вийде Спаситель і місто, у якому Він народиться. Ці обітниці зазначали про Його народження від Діви і про те, що народжене Дитя буде правдива людина і правдивий Бог.  

Ці обітниці звіщали, що Він на Себе візьме гріхи цілого світу, усіх без винятку людей і помре за них на хресті, у Юдеї, але від поган.  Пророцтва звіщали, що про Його одежу будуть кидати жереб, і що, хоча розіпнуть Його, як злочинця, поховають Його не як злочинця, а як царя – у гробі багатого.  І ці пророцтва звіщали, що цей Цар-Месія, Христос воскресне на третій день, і кожен хто вірує в Нього, також воскресне до вічного життя у Божому Царстві.

На сповнення цих пророцтв пішло приблизно чотири тисячі років. Але всі ці обітниці виконалися. І виконалися вони в Ісусі Христі, нашому Господі. Бог – вірний. І Бог – незмінний. Апостол Петро каже: «Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!» Глузії приходять і відходять, а Бог і Його Слово залишається.  Бог – вічний.  Вічний Отець, вічний Син, вічний Святий Дух.

Порівняйте лишень наш вік із вічністю Бога.  Це робить Псаломспівець: «В очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...  Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає: уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне! Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...» (Пс. 89:4, 5, 6, 10).

Але «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий» (Євр. 13:8). Він однаково  перебуває на небесному престолі праворуч Бога. Він ласкаво прощає вам усі ваші гріхи і провини.  Він однаково сильно і непохитно вас любить. Він однаково про вас піклується і хоче сьогодні зміцнити вас Своїм тілом і кров’ю, які Він пропонує вам у Своїй Святій Вечері. Настане час і Він повернеться у славі, щоб забрати вас до Себе, у Своє святе Царство, щоб ви там жили у радості та щасті вічно.

До того ж Він хоче, щоб спаслися ще й інші люди.  Бо Його жертви на хресті було достатньо, щоб заплатити за гріхи усіх поколінь людства, починаючи від Адама та Єви і закінчуючи останніми людьми, які народяться у цьому світі. І цим Господь Святий Дух пояснює те, що Христос на мить цієї проповіді ще не повернувся у славі.

Апостол Петро пише: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття».  Господь – не чиновник, який може щось проґавити або проспати. Псалмоспівець (120:4) співає: «Не дрімає й не спить Сторож Ізраїлів!»  Бог це – не стихія.  Він – Творець і Він керує стихіями.

Але Останній День ще не настав з однієї причини – Бог хоче, щоб усі навернулися до каяття.  Бог любить людей і Він «не хоче, щоб хто загинув».  Він не хоче навіть, щоб загинули ті глузії, про яких пише Святий Петро. Ні!  «Покайтеся!» - ось послання, яке дає їм Бог. А у відповідь тим, що каються і бояться Божого Суду, у відповідь тим, які у страхові до Бога, питаються: «Що треба робити мені, щоб спастися?» Бог відповідає: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасенний ти сам та твій дім» (Дії 16:30, 31).

Бог чекає на твоє каяття.  Бог дає тобі шанс покаятися і спастися. Не глузуй. Покайся, увіруй у Христа і живи вічно із вічним Богом!  Така  Його воля. Тому Христос довготерпить.  Тому ми ще сьогодні прийшли до церкви, а не ходимо небесними луками Нового Єрусалиму. Ми ще тут, бо число спасенних ще не повне.

Але Євангеліє вже звіщається по цілому світі. Вже постало багато неправдивих христів.  З багатьох церковних престолів по всьому світі вже звіщається фальшиве послання про те, що для спасіння самої віри в Христа недостатньо. До приходу нашого Спасителя залишилося недовго.

І про цей прихід нас також навчає сьогодні Господь Святий Дух через апостола Петра. Він каже: «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...»  Не чекайте додаткових оголошень про визначення точного часу повернення Христа. Давати Бог таких оголошень не буде. Зазвичай такий час оголошують фальшиві пророки.

Бог же чітко зазначає, що Господь Христос повернеться несподівано – як злодій вночі.  Так само, як несподівано почався для невіруючого світу потоп, так само несподівано в одну мить рине весь всесвіт. Апостол Іван про те як минає небо пише: «І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць...» (Об. 6:14). Згорить земля і все, що на ній. Те, що буде робитися у час повернення Христа з грішним світом не в змозі описати найжахливіші марення про страшний суд.

Цього чекає грішний світ, на це очікують різні фільми-страшилки з  доволі оптимістичним завершенням і спасінням через людський розум і діла, як-от фільм «2012». Але насправді для цього світу оптимістичного кінця не буде.  Оптимістичне завершення буде і вже є лише для тих, хто надіється на Христа і хто на Нього покладає усі свої уповання і черпає вже від Нього втіху.  Апостол каже: «За Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває».

Наскільки трагічно закінчиться історія усього світу і навіть всесвіту, настільки ж радісно виконаються очікування ваші, дорогі брати і сестри.  Бо Христос обіцяв нам небо нове і воно буде.  Христос обіцяв нам землю нову і вона буде. І ми будемо на тій землі. Ви будете тішитися правдою і вічним життям.  Ви будете у вічності прославляти Бога і радіти своїм спасінням. Бо «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий». Він – переможець і наш люблячий Спаситель. Він скоро повернеться.  Прийди, Господи Ісусе! Амінь.

Мир вам усім у Христі! Амінь (1 Петр. 5:14).