Проповідь на 1-у неділю Великого посту

                                           НАПИСАНО!

                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив. Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.

 І диявол до Нього сказав: «Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!» А Ісус відповів йому: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!»

 І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.  І диявол сказав Йому: «Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її. Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!» І промовив Ісус йому в відповідь: «Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!»

 І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: «Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу! Бо написано: «Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!» і:» Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!»  А Ісус відказав йому в відповідь: «Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!»

І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу  (Луки 4:1-13).

Усім… улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!  (Рим. 1:7) Амінь

Дорогі брати і сестри, сьогоднішній наш Євангельський текст розповідає нам, як по Хрищенні, Господь Святий Дух повів нашого Господа Ісуса Христа на пустиню. Перед тим, як до Йордану мав прийти Месія, Іван Христитель був проповідував про прихід Сина Божого:  «Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем! У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім» (Лк. 3:16, 17).

Іван знав, що Месія – Син Божий.   Він – Потужний.  Він – Святий.  Він – Бог. І Він дає Святого Духа.  Коли ж Господь вказав Іванові на Ісуса, як на Свого Сина Єдинородного, а Ісус прийшов, аби охриститися від Івана, як це робили інші люди, то Іван Христитель «перешкоджав [Ісусові] й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?» (Мт. 3:14) Іван – звичайна людина, чому ж він повинен христити святого Бога навіть якщо Він – у людській подобі?  Іван був людиною, і користувався логікою. Проте Іван Христитель також був віруючою людиною, тому на перше місце в його житті виходить покора Слову Бога. Бо коли «Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. [то] допустив [Іван] Його» (Мт. 3:15).

Хрищення Єдинородного Сина Божого було необхідне, бо Він стався людиною і Він прийшов, аби на нашому місці виконати Закон.  Тепер Він продовжує Свою місію і сьогодні ми мандруємо з Ним у пустиню, куди провадить Ісуса Святий Дух. Далі Слово каже нам, що «сорок день там диявол Його спокушав».

Ми, дорогі брати і сестри, живемо не в пустині на Близькому Сході. Але розгляньтеся довкола.  Українські телеканали – вже не час від часу, а регулярно стали служити рупором диявола, пропагуючи екстрасенсів, астрологів, ворожбитів і всяких відьом. Певно, що на ці диявольські передачі є пропозиція, коли їх показують.  Але не треба забувати про ще одну особливість такої диявольської стратегії - вона полягає у тому, щоби через такі передачі спокусити вас.

Можливо наша преса чистіша?  Зовсім ні, власне кажучи, з неї ця відверта атака й почалася.  І донині нам в поштову скриньку вкидають безкоштовні реклами для нашого району Києва з пропагандою усякої нечистої сили.  Мета цих послань від сатани – а раптом хто спокуситься?

Колись славетний англійський письменник Клайв Люіс написав: «Є дві рівні та протилежні помилки в які може потрапляти наш людський рід щодо диявола. Одна – зовсім не вірити в його існування. Інша вірити і відчувати до нього величезний і нездоровий інтерес. Диявол сам зацікавлений у цих двох помилках і вітає однаково і матеріалістів, і ворожбитів з однаковою радістю».

Ви скажете: «Ну, гаразд, ворожбити – це зрозуміло». Але до чого тут матеріалісти?  А ви ще роззирніться довкола.  Ви побачите масу розкішних лімузинів, «заводи-параходи», а з ними й телеканали та газети, в руках декількох людей, журнал «Форбс» зі списком великої кількості мультимільярдерів з України.  А поряд ви побачите школи, в яких учитель отримує тисячу гривень на місяць, не знаючи як звести кінці з кінцями, навчаючи наших дітей.  А поряд ви побачите злиденних пенсіонерів, що ледь животіють на пенсію у вісімсот гривень.  А на радіо ви почуєте анекдот: «Скажіть, будь ласка, де ви заробили, свій перший мільйон?» «Буду лаконічєн – украв!»  Спокушені дияволом, ці люди танцюють під його музику і, пританцьовуючи знущаннями зі своїх ближніх, простують прямо у глибини вогняного озера пекла, в якому будуть вічно. 

Нарешті, загляньте собі в розум, відчиніть комірчини своєї пам’яті і згадайте, коли ви особисто робили якісь необдумані, грішні кроки, аби здобути здоров’я, гроші або владу.  Чи не було й з вами такого, що диявол обдурював вас і ви потрапляли в його пастку марновірства або матеріалізму?  Аби не горіти в пеклі разом із дияволом, який вас спокусив – сьогодні треба покаятися. Покайтеся і пригорніться до Ісуса Христа, Сина Божого, Якого Господь Святий Дух привів у пустині, аби Його там спокушував диявол.

Тривало це сорок днів – стільки ж скільки триває нинішній Великий піст.  Наш Господь упродовж цих днів нічого не їв і не пив. Піст для Божого Сина не був зміною м’ясної дієти рибною, а молочної – рослинною.  Ні, піст для Ісуса відбувається згідно Писання – без їжі, без води.  Але на відміну від короткого посту, Його піст триває сорок днів – те, що ніколи не витримала би жодна людина, витримав Син Людський і Син Божий – замість нас і для нас.  Коли лишень ми мали би постити, але цього не зробили – зробив Він у пустині, впродовж сорока днів.

Вкінці, коли Ісус зголоднів, то «диявол до Нього сказав: «Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!» Диявол знає слабкі місця і добрий час для нападу.  Наших прабатьків він був зненацька спокусив скуштувати заборонений плід в Еденському саду, хоча ті й не були голодні. А тут голодний Син Людський. Диявол обдурив свідків Єгови, аби ті не вірили в божественну природу Ісуса і ті не вірують, що Христос – правдивий Бог. Сам диявол це добре знає, тому й спокуса його іде і до Бога, і до людини водночас: «Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!»  Навіщо Тобі голодати? Ти ж Всемогутній. Скажи одне слово – і ось рум’яний хліб і запашне вино перед Тобою.  Послухайся диявола – він же пропонує слушну річ.

Дорогі брати  і сестри, диявол ніколи не пропонує слушної речі! Господь про нього каже: «Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді».  Ісусові не треба доводити, що Він – Син Божий. Ісусові не треба жодної поради від нашого ворога, бо хіба ворог нарадить щось добре про тих, кого ненавидить?  Ісус прийшов не для служіння Собі, не для забавок із чортом, а для того, щоб послужити вам.  І Він це робить і долає спокусу голоду й спраги, промовляючи: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!»

Слово Боже – ось пріоритет для кожної людини. Де лишень ми були спокушені відступитися від Слова Божого на користь нашої плоті, там Господь не відступився. І зробив Він це для вас.  Він каже про Слово Боже, як про нашу головну їжу. Слово Боже – їжа у вічне життя. Ремствуючим юдеям у капернаумській синагозі Господь сказав: «Дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» (Ів. 6:63).  Але Слово не лише наша найдорогоцінніша пожива. Слово Боже  - наша оборона.  І її Син Людський виставляє там, де ми забувалися її виставляти – від нападів диявола.  Він каже: «Написано», сказано в Слові, в Писанні, в Біблії, яку сьогодні має кожен христинин. Чудовий Скарб – Писання, наша пожива і наша оборона.

Диявол не втихомирюється.   Він прагне звести Ісуса. Не думайте, що диявол також втихомириться щодо вас. Диявол ненавидить усіх людей, навіть тих хто йому служить.  Тим більше він ненавидить вас. Ми бачимо, як він підходить до нашого Господа, спокушуючи Його на цей раз владою. Скільки ж людей були спокусилися владою в нашому рідному краї!  Часом кажуть, що історія нашого народу – історія зрад заради влади, титулів, нагород і маєтків якою втішали вороги нашого народу його таки зрадників.

Але не так із історією Божого Царства.  Наш Цар – Ісус Христос, коли диявол вивів Його на високу гору та показав усі царства світу, вислухав захопливу пропозицію: «Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її. Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!»  Звичайно, дияволе! Наші прабатьки тебе були послухали – вони ж мали стати, як боги і не вмерти. Все сталося навпаки. Очі їхні розкрилися до зла, а тіло, заразившись тією спадковою хворобою, гріхом стало смертним  і тлінним, як і наші тіла.

Але Ісус не перший Адам, а Другий.  Ісус не просто людина.  Ісус – Бог. Ісус бачить диявола наскрізь. Це Бог дає владу.  Бог владу й відбирає.  І хоча дияволові служать багато президентів, роблять вони лише через те, що зрадили Бога, Який дав їм цю владу.  Що ж, хай начуваються всі, хто має владу – від президентів – до батьків сімейств!

Господь Ісус відповідає спокусникові: «Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» Всяка влада – від Бога. Владу над світом Господь має.  Це Він створив цей світ.  Це Йому коряться вітри і води.  Це Він перетворює воду на вино.  Це Він створює їжу. Це Він зцілює недужих і має владу над смертю. Він – справжній Владика. Він справжній Цар і небес, і землі.  Але Він ще й особливий Цар. Йому не треба розкоші та країни. Вони й так Йому належать.  Не до багатства Його серце, а до людей.  Він хоче, аби ви не помирали, а жили.  Він хоче, щоби ви жили вічно у Його святому царстві, а не серед гріха, хвороб і недолі.

 Він – Цар, Який приносить Себе в жертву за всіх вас, аби Своєю святою кров’ю обмити вас від ваших гріхів,  Він помирає, аби звільнити вас від влади вічної смерті.  Воскреслий на третій день по Своїй смерті аби ви, що не вклонялися Богові ті не служили Самому Богові, були проголошені в Його Ім’я праведними і мали вічне життя в Його нетлінному Царстві.

Господь відповідає спокусникові: «Написано!» І Він виконує написане там, де ми це написане не виконували.  Він виконує це в пустині і впродовж усього Свого земного життя.  Він служить Самому Богові. Він поклоняється Самому Богові. Він і далі продовжує виконувати написане в Біблії, бо Він – Бог, а це – Його Слово, а Бог – правдивий господар Свого Слова. Якщо Він каже, то обов’язково виконує. 

Диявол, наче той літак, якому не вдається сісти з перших двох разів, робить третій захід і намагається спокусити нашого Господа. І бере Його до святого міста, до храму, на найвище місце в храмі та й каже: «Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу! Бо написано: «Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!» і:» Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!» В диявола свої плани на Сина Божого і на вас. І ті плани на зле. Ворог не може хотіти вам добра. Тут він намагається спокусити Христа славою, видовищами і хтозна чим.  А використовує тут свій улюблений і випробуваний на Адамові та Єві інструмент  - перекручення Божого Слова.  Все це пропонується на зло, аби відвести нас від Бога.

Але з Ісусом цього не вдіяти. Ми знову чуємо Його виразну відповідь: «Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!»  Де сказано? В Писанні! Слово Боже, Слово Боже, Слово Боже!  Слово – їжа. Слово – оборона. Слово – меч. Там де ми, засліплені дияволом їли диявольську отруту, не давали відпору його агентурі, не бралися за меч духовний, там Ісус, наш Господь вистояв.  Вистояв Словом, переміг Словом.  Відігнав диявола Словом Божим.  Ми читаємо, що «диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу». Бо спокуси ще будуть, але Він їх усі здолає, аби ми були прощені сьогодні.  Аби ми горнулися до Нього в час наших спокус і вірували, що в Ньому ми здолаємо все, бо Христос з нами сьогодні і живить нас Своїми тілом і кров’ю, аби ми чули не лише Його Слово, але й торкалися Слова в плоті та крові Його у хлібі й вині Святої Вечері. Споживайте Христа.  Давайте відпір диволові Христом.  Відганяйте противника Христом. Бо Він – живий і з нами. І незабаром Він повернеться, щоби ми жили в Його славному Царстві повіки віків. Прийди, Господи Ісусе! Амінь. 

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).