(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам
пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не
слово з уст Господніх. Вони справді говорять до тих, що Мене ображають:
«Господь говорив: Мир вам буде!» А кожному, хто ходить в упертості серця свого,
говорять вони: «Зло не прийде на вас!» А хто ж то стояв на таємній Господній
нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув? Ось буря Господня, як лютість, виходить, а
вихор крутливий на голову несправедливих впаде... Гнів Господній не вернеться, поки не зробить,
і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все
це! Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони
пророкують. А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б
народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла
їхніх учинків. Чи Я – Бог тільки
зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?Якщо заховається хто у криївках,
то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже
Господь (Єремії 23:16-24).
Усім… улюбленим Божим,
вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса
Христа! (Рим. 1:7) Амінь.
Дорогі брати і сестри, Єроним
Стридноський, який відомий також, як Св. Єроним був надзвичайно вченим і
продуктивним чоловіком який десь у ІІІ і
IV століттях провів майже 35 років у Віфлеємі. Посеред інших трудів, він
переклав латиною Біблію. Його переклад став відомий як Вульґата і впродовж
багатьох століть залишався стандартною версію Біблії у західному світі. Одного
разу Єроним почув про чоловіка, який хотів здійснити важке паломництво до
Віфлеєму, аби там докінчити свій вік. Єроним відправив йому послання з порадою
не робити цього. «Бо», - сказав Єроним, «небеса так само близькі до тебе в
Британії, як і тут, бо Царство Боже – всередині тебе».
Багато священиків так не думають
і так не наставляють своїх одновірців. Ми чуємо про прощі, які здійснюються
багатьма паломниками з різних церков.
Іноді такі прощі, на превеликий смуток, завершуються дуже трагічно, як-от
нещодавня паломницька подорож росіян до монастирів у Києві та Почаєві. І я не
кажу про те, що не варто мандрувати до різних міст або й монастирів. Зовсім ні – чого не слід робити, так це
шукати в таких подорожах спасіння і прощення гріхів. Бо саме слово «проща» вже передбачає участь в
очищенні від гріхів через власні дії, через власні діла. Паломники мандрують до
різноманітних місць, де служив той або інший святий, аби вирішити якусь свою
проблему, звернувшись у молитві до нього або до неї, або здійснивши якісь інші
дії.
Дуже часто
лунають поради звертатися до того або іншого святого у час якоїсь потреби і це
виглядає таким чином наче небеса – велика бюрократична установа з масою
міністерств, департаментів і різноманітних відділів, які діють як чиновники з
різними повноваженнями і, аби ефективніше вирішити питання, то слід звертатися
саме до такого чиновника-святого, аби він посприяв одужанню, в роботі
тощо. Ну і до Бога в нього простіший
доступ, просто таки як у земного чиновника з Адміністрації Президента до очільника
держави. А ще краще діяти через Божу
Матір, адже вже кого-кого, а її Господь обов’язково послухає, кого ж ще
слухати, як на рідну матір?! До Бога ж
важче доступитися, аніж до такої як і ми – Діви Марії.
І ось тоді
вже можна добитися успіху, і миру, і здоров’я, і всього чого лишень душа
забажає. Так бува думають обдурені люди, які слухають фальшивих пророків,
священиків, які мають проповідувати Самого Христа, а проповідують усе що
завгодно, не забуваючи і про Христа, аби у слухачів їхніх проповідей склалося
враження, що вони – таки істинні християнські пастирі та проповідники. Насправді вони лише укорінюють грішників у
гріхах, а несправедливих у їхній несправедливості.
Сьогодні через пророка Єремію
Господь Бог проголошує суд на таких проповідників, на таких фальшивих пророків.
Він каже: «Не слухайте слів цих пророків,
що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця
свого, а не слово з уст Господніх. Вони справді говорять до тих, що Мене
ображають: «Господь говорив: Мир вам буде!» А кожному, хто ходить в упертості
серця свого, говорять вони: «Зло не прийде на вас!»
Ці пророки висловлюють привиди
серця свого, привиди, навіяні дияволом і його посланцями, вони проповідують те,
що суперечить Слову Божому і видають це за Слово Бога, за істину. Господь каже:
«А хто ж то стояв на таємній Господній
нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?» А
що ж їм і їхнім послідовникам за це буде? Господь далі каже: «Ось буря Господня, як лютість, виходить, а
вихор крутливий на голову несправедливих впаде... Гнів Господній не вернеться, поки не зробить,
і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все
це!» Але тоді вже буде пізно і для
тих, що проповідують не Слово Боже, а привиди серця свого і для тих, хто в ті
привиди вірує і покладає на них свою надію.
Навіть якщо вони зодягатимуть на
себе тисячі золотих риз водночас, навіть якби вони будували найбільші та
найвищі собори на світі, Господь про них каже: «Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони
пророкують». Вони пророкують те, що не говорив Бог. Вони
пророкують не те, що записане в Його Слові.
А що мають пророкувати правдиві
пророки? Про це Господь каже: «А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то
вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої
дороги, та від зла їхніх учинків».
Не свої слова проповідують правдиві християнські пастирі та
проповідники, не слова якихось інших людей, а слова Божі, слова, які Господь
Бог висловив на Своїй таємній раді.
А хто ж був на тій таємній
раді? Ми знаємо про три Особи, Які точно
там були, є і завжди будуть: Отець, Син і Святий Дух. А звідки ми знаємо про
постанови тієї ради? Зі сторінок Писання – воно звіщає: «Бо пророцтва ніколи не
було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим»
(2 Петр. 1:21). Той – вірний пророк, той
– вірний проповідник, хто проповідує викладене Духом Святим, те, що Господь дає
у Писаннях. А Господь Святий Дух не
проголошує миру нерозкаяним грішникам.
Він проголошує гнів Божий на всякий гріх і заплату за гріх –
смерть.
Тож послання Господа для всіх
грішників – покайтеся! Не думайте, що
здобудете мир з Богом через власні діла і не думайте, що уникнете Божого гніву
якимось підкупом. Покайтеся і не біжіть,
не їдьте десь далеко, а робіть це просто тут і зараз. Бо Господь також звіщає, що Він не хоче Вашої
смерті, а хоче Він, щоб ви жили – для цього Божий Син стався людиною. Він промовляє: «Я прийшов, щоб ви мали життя,
і подостатком щоб мали» (Ів. 10:10).
Він прийшов до нас, бо безмежно
нас любить. Він прийшов у цей світ, бо не хоче, щоб хтось загинув, а хоче, аби
всі люди спаслися і мали вічне життя у Його Царстві. Аби нам не зараховувалися
провини й гріх, Ісус Христос став під Закон і досконало виконав його. Він прожив досконале життя на нашому місці і
заради нас. Ми падали в гріх, але не Він. Нам не вдавалося чинити добро, але
Христос добро чинив завжди.
І найголовніше – Він на Себе
забрав усі наші гріхи і провини. Він не
відправив нас у паломництва або в якісь інші подорожі, аби ми там здобували
собі прощення гріхів або мир з Богом та для своєї душі. Мир для нас здобув Він. Бог ненавидить усякий гріх і гріх – ворожнеча
проти Бога. Христос усі наші гріхи поніс
на Голгофський хрест і там змив їх Своєю святою кров’ю. Він помер за всі наші провини і сьогодні вам
Бог проголошує прощення заради Ісуса Христа, Свого Єдинородного Сина, а нашого
Господа і Спасителя.
Фальшиві пророки обіцяли мир, а
натомість отримували лютість, вихор і бурю Господню, вогонь, війну та руїну в
цьому житті, а у вічності – пекло. Господь Ісус Христос обіцяє мир з Богом,
прощення гріхів і життя вічне і дає Його, бо Він на третій день воскрес із
мертвих, аби ви сьогодні, любі брати та сестри, були виправдані перед Богом
заради Христа і жили в мирі з Господом, а вкінці вспадкували вічне життя в
Божому Царстві.
І не треба десь далеко йти чи
їхати, аби знайти Бога. Бог наповнює
небо і землю. Він – всюдисущий. І Він каже про Себе: «Чи Я – Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?Якщо
заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й
землі не наповнюю?» Бог бачить вас,
а ви дивіться на Бога очима віри. Бо
християнська віра це – «підстава
сподіваного, доказ небаченого» (Євр. 11:1).
Вірою далекий Бог стає Богом близьким, бо вірою ми отримуємо Христові
заслуги, вірою ми зодягаємося в Христову праведність і вірою ми стаємо дітьми
Божими і маємо з Богом мир.
Проти цієї віри в Христа воює
світ і проти неї спрямовують свої головні отруйні стріли фальшиві проповідники.
Як і за днів пророка Єремії вони не виступають прямо проти Христа, адже вони
хочуть здаватися Його слугами. Вони
просто намагаються спотворити Його Слово, перекрутити його і на перше місце
виставити привиди свого серця – ідеї про те, що ми виправдовуємося не самою
вірою в Христа Божого Сина, а ділами, вірою й ділами і всяке таке інше.
Проте Бог залишається Богом. Ісус Христос – учора і сьогодні, і повіки той
Самий. І «Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в
Євангелії» (1 Петр. 1:25). І Його
послання до всіх людей однакове: «Праведний житиме вірою», саме вірою в Христа. Вірою
в Христа – Бог до нас не близький Суддя, а близький та любий Отець. Вірою ми
отримуємо благословення від нашого близького Бога через Його святе Слово. І вірою ми отримуємо благословення від
люблячого Христа, коли Він стає настільки близьким у Своїй всемогутній любові
до кожного з нас, що дає нам Свої правдиві тіло та кров у хлібі та вині Святої
Вечері, аби ми сьогодні мали повне запевнення про прощення наших гріхів і вічне
життя у Його Царстві.
Через віру Христос «замешкав у
ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма
святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує
знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою» (Еф. 3:17-19). Бо то Він
наповнює небо і землю і хай Він сьогодні і завжди наповнює ваші серця, аби ваша
мандрівка до Царства Небесного була сповнена любові до Нього і до ваших ближніх.
Заради Христа. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар