Кому Бог дає Свого Сина? Світові,
тобто, незліченній кількості людей, яка цього не заслужила, а навпаки, резонно
повинна очікувати на приречення й осуд. Син дається тим, щоби загублені могли
через Нього спастися.
А що ж ми маємо дати Богові взамін на цю любов? Нічого. Не ходіть до Риму
на прощі. Не ставайте монахами чи
монашками. Не робіть того чи іншого доброго діла. Лише віруйте в Христа, скиньте вашу стару природу
та горніться до Нього. Втім віра ваша має рясніти добрими ділами.
Таким чином цей Дар та Подарунок, Син Отця, не здобувається рукою, пальцем
чи ногою. Його не знайти в монастирі чи
чернецькій звичці, як і не розташований він у якійсь посудині. Він осягається винятково серцем і вірою. І
коли цей Дар входить у ваше серце і ви щиро в Христа віруєте, то ви не
залишаєтеся більше старим собою, як-от: злодієм, перелюбником чи вбивцею, але
тепер ви стаєте новою людиною, бо у вашому серці перебуває світло. Тому наш Бог наполягає на тому, щоби Він
володів вашим серцем повністю – вірувати повинне саме серце. Наш Бог бере в
людини найкраще – внутрішню людину, не вуста і не руку, а серце. Він хоче, щоби
ви були побожними зсередини. Коли ви
віруєте в Христа, ваше серце очищене. Таким чином Св. Петро проголошує в Діях
15:9: «Віра очищує серце». Така віра більше не буде дозволяти вам бути зухвалим
і гордим, бо якщо серце очищене, тоді руки, очі, ноги та всі ваші частини тіла
також чисті і їхні діла – інші. Віра не дозволить вам бути грішником, блудником
чи перелюбником. Тому ваше життя буде відображати якість вашого серця.
Немає коментарів:
Дописати коментар