Коли не зважають на сумніви

     Ти помиляєшся, якщо думаєш, що церкви треба берегти тільки силою і зброєю.  Люди просять, щоби їх навчали про релігію.  Скільки, на твою думку, є таких людей не лише в Німеччині, але й в Англії, Іспанії, Франції, Італії і нарешті, навіть у місті Римі, які побачивши, що виникли суперечки про предмети найважливішого значення, починають десь сумніватися і мовчки обурюються, що ти відмовляєшся досліджувати та правильно судити про предмети такої ваги, як ці;  що ти залишаєш сумління у невіданні; що ти тільки просиш нас повалити та знищити зброєю?
     Є багато добрих мужів, для яких ці сумніви ще гіркіші від смерті.  Ти не зважаєш на те, якою серйозною справою є релігія, якщо думаєш, що люди перебувають у муках заради незначної справи, коли вони починають сумніватися щодо будь-якої догми.  А цей сумнів не може мати іншого наслідку, окрім як учинити ще більше зростання ненависті до тих, хто замість того, аби зцілити сумління, самі загороджують дорогу до пояснення цього предмета.
    
  З Апології Ауґсбурзького віросповідання. Розділ VI.  Про сповідь і сатисфакцію