Вийшло друком нове число "Стягу" - часопису Української Лютеранської Церкви. Це число окрім новин про церковне життя, богословських матеріалів, проповіді Слова Божого, містить також інтерв'ю з Олесею Жуковською, нашою парафіянкою - медиком з Майдану, яка стала відомою на весь світ через справжнє чудо - Олеся вижила після прямого влучення снайпера. Для всіх бажаючих отримувати наш часопис, пишіть на адресу електронної пошти vhorpynchuk@hotmail.comТрадиційно Вашій увазі пропоную редакторську статтю.
НЕ ЛЯКАЙТЕСЯ!
ПИЛЬНУЙТЕ! ЗВІЩАЙТЕ ЄВАНГЕЛІЄ!
«І як про війни
почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це
ще не кінець. Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть
землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних. Пильнуйте ж
самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть
до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм. Але перше Євангелія
мусить бути народам усім проповідувана» (Євангеліє від Св. Марка 13:7-10).
Скориставшись реорганізацією влади в
Україні і відповідною слабкістю, Росія здійснила військове вторгнення у Крим, під
дулами автоматів провела там «референдум» про приєднання до Російської
Федерації і вже за кілька днів привласнила чималий шмат нашої території. Окрім
цього Рада Федерації «братерської» Росії дала дозвіл Володимиру Путіну вводити
війська на територію нашого рідного краю. Кордони України зусібіч, де наша
держава межує з Росією та з її сателітом, Придністров’ям, оточили десятки тисяч
озброєних до зубів російських вояків, ударні вертольоти, літаки, танки та інша
бронетехніка. Росіяни приготувалися нападати на нашу країну та убивати
українців… Всередині країни діють диверсанти, а на сході проросійські терористи
захоплюють будівлі і заручників. Згідно
з соціологічними опитуваннями українці найбільше бояться війни, продовження
агресії Росії проти України.
Наш розп’ятий
і воскреслий Господь підбадьорює нас, аби ми не лякалися, коли будемо чути і
про воєнні чутки. Він каже, що це – нормальний хід історії. Всі балачки про
покращення людства, про силу міжнародних договорів, як ми переконалися на
найновітнішій історії України є, у кращому випадку, звичайним видаванням
бажаного за дійсне. Реальністю є
величезна влада гріха, яка далі панує у світі і спонукає людство коїти важкі
гріхи. «Все гаразд», - наче каже Господь, «Не сподівайтеся раю в цьому світі.
Ці всі жахливі події будуть відбуватися, але ви не лякайтеся, бо це все Я не
лише допускаю, але й перебуваю разом із вами, піклуюся про вас, і захищаю
вас». Господь каже, що і війни, і голод,
і стихійні лиха – все це – свідоцтва про останні дні і про наближення того
часу, коли Він, наш люблячий Спаситель повернеться у славі судити живих і
мертвих, а нам дати вічне життя у Його Царстві.
Господь каже, щоб не лише не лякалися,
але й пильнували зберегти Йому вірність. Вірність легше зберігати, коли довкола
все гаразд та існує свобода віросповідання. Але все може змінити раптово. Ми
пам’ятаємо історію наших отців з Української Євангелицької Церкви Ауґсбурзького
віросповідання, коли вони тішилися відносно великою свободою віросповідання у
Речі Посполитій до тієї миті, доки на західно-українських землях не з’явилися
російські, чи то пак, радянські війська і почалися жахливі репресії проти
віруючих. Господь допустив це все, аби ті лютерани, що потраплять до рук влади,
свідчили про Господа розп’ятого і воскреслого. Пильнуймо й ми нині, бо ми
живемо в час ще ближчий до повернення Христа у славі. Цінуймо наше Євангеліє.
Ділімося ним із нашими ближніми. А якщо з’вляться
непереборні обставини, будьмо готові свідчити про Христа навіть тим, хто
налаштований проти нас вороже.
А коли Господь поблагословить нашу
країну миром і добром, а всі підстави надіятися, що саме так і буде, в нас є,
то пильнуймо, ще більше, аби Євангеліє, свідчення про Христа і Його любов з
наших уст лунало при першій-ліпшій нагоді. Втім це – ще одна з ознак того, що
прихід нашого благодатного Господа стає все ближчим і ближчим. Тож не
лякаймося. А пильнуймо нашої віри, покріпляючись регулярно Словом і Таїнством
та нумо свідчити про Христа ще з більшою енергією і силою! І будьмо певні,
Господь – з нами, а де Він – там благословенний і народ, і країна!
В’ячеслав
Горпинчук
Немає коментарів:
Дописати коментар