Часом я втрачаю терпеливість і цілком
серйозно думаю: «Якби не той факт, що ця доктрина вже так поширилася у світі, я
би волів займатися чимось іншим, аніж звіщати її невдячному світові». Але це –
плотські думки і вони – лукаві. Хай світ буде собі настільки невдячним, як йому
хочеться, хай знущається зі Слова, скільки йому хочеться – ми ж мусимо не
здавати служіння навчання. Ми повинні
триматися його і тривати, покладаючи на Бога відповідальність за успіх і добре ведення Слова. Він – той Цар, Який матиме успіх, непохитність, і перемогу –
якщо не в цьому місці та в цей час, то в іншому місці та в інший час. Ця
величність і успіх – чіткіші від усіх зір, хоча ми їх і не бачимо.
Немає коментарів:
Дописати коментар