Бог - не крамар

Ви ж самі бачите, що всі ті, хто не довіряє весь час Богові і не бачать Божої ласки та доброї до них волі в усьому, що роблять і в усіх своїх стражданнях, в житті або в смерті, а шукають Його ласки в чомусь іншому або й навіть у собі – ті не виконують цієї Заповіді. Натомість вони практикують ідолопоклонство, навіть якби виконували вони діла всіх інших Заповідей, а до того ж мали всі молитви, піст, послух, терпеливість, чистоту та невинність усіх святих разом.  Бо там немає головного діла, діла без якого всі інші діла є нічим іншим, як шахрайством, видовищем і вдаванням, за якими нічого не стоїть. Проти цього застерігає нас Христос в Матвія 7 (:15): «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій». Ось ким є ті, що хочуть умилостивити Бога та купити в Нього Божу благодать своїми багатьма добрими ділами (як вони їх називають) наче Бог – якийсь крамар або комівояжер, який не хоче задарма віддавати свою благодать і ласку.  Це найпорочніші люди на світі – лише з великим трудом будуть вони навернуті на правильну дорогу, а, можливо, ніколи й навернені не будуть. Це саме стосується й тих, які в нещасті бігають туди-сюди, шукають поради, допомоги та втіхи кругом окрім Бога, в Якого їм найпильніше наказано такої допомоги шукати.  Пророк Ісая (9:13) докоряє таким людям: «Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його». Це означає, що Бог вразив їх і послав їм страждання і всяке лихо, аби вони могли бігти до Нього і довіряли Йому.  Але вони втікають від Нього і звертаються до людей, то до Єгипту, то до Ассирії, а часом навіть до самого диявола. І про таке ідолопоклонство багато написано в того самого пророка та в книгах Царів. Усі святі лицеміри, коли з цим зіштовхуються діють точно так.  Вони не біжать до Бога, а біжать від Нього і думають про те, як можна позбутися біди лише через власні зусилля або за допомогою інших людей.  Втім вони вважають себе за побожних і дають, аби інші їх теж за таких вважали.

Мартін Лютер, з Трактату про добрі діла