Якби Бог не давав місця, де навчати Його
Слову, якби Він не давав нікого, хто любив би Євангеліє, то Церква довго би не
тривала. Через це, коли решта бунтувала,
а більша частина світу переслідувала Євангеліє, Бог піднімав Давида, Йосію,
Єзекію і навіть часом царя Вавилону (Дан. 3:28), аби для служіння і поширення
Слова міг тривати спокій і мир. Тож Він пильно втішає тут Церкву, що їй не
бракуватиме святих синів і доньок навіть посеред могутніх і багатих у світі,
аби вони підтримували та захищали Церкву, щоб виконалося твердження Псалма
(110:2): «Пануй Ти поміж ворогами Своїми!»
Немає коментарів:
Дописати коментар