Чинити опір усякому злу

У цьому зв’язку ми мусимо чинити опір усякому злу, де лишень порушується правда або праведність, або де лишень ними зловживають. Ми не сміємо звертати уваги на особу, як це робить дехто, коли з усієї сили та найактивніше воює проти зла, яке завдається багатим, могутнім або власним друзям, і залишаються досить тихенькими та терпеливими, коли зло чиниться по відношенню до бідних або до низьких станом або ж до їхніх власних ворогів. Ці люди бачать Ім’я Боже та шану Його не так як вони є, а наче крізь кольорові скельця.  Вони вимірюють істину та праведність відповідно до особи і не усвідомлюють того, що їхнє око, яке дивиться більше на особу, ніж на істину справи, їх обманює. Вони – лицеміри під шкірою і лише позірно захищають правду. Вони досить добре знають, що немає небезпеки в тому, що вони допомагають багатим, могутнім, вченим і власним друзям. Своєю чергою, вони можуть насолоджуватися їхньою допомогою, бути ними захищеними та вшанованими.

Дуже легко воювати таким чином проти зла вчиненого  папам, царям, князям, єпископам та іншими великим цабе. В цьому, де потреба не є такою великою, кожен хоче бути найпобожнішим. О наскільки спритним у такому випадку є обманливий Адам із його настирливістю! Як чудесно приховує він власну жадібність, аби він міг нажитися з Імені істини та праведності та шани Божої! Але де все йде проти бідної, неважливої людини, там оманливе око знаходить мало насолоди, хоча й дуже добре бачить воно несхвалення могутніх. Через це він залишає бідну людину без допомоги. А хто може назвати величину цього пороку в християнському світі? В Псалмі 82 (:2-4) Бог каже: «Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря, порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!» Але цього ніхто не робить і через це текст продовжує: «Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони...» (в. 5). Тобто, вони не бачать істини. Радше вони зважають на великих [цього світу], проте неправедні вони, але не звертають уваги на бідних, не зважаючи на те, наскільки ті праведні.

Мартін Лютер, з Трактату про добрі діла