Тож у цих трьох віршах[1]
пророк пояснює дари, які даються виправданим вірою. Перший – плейрофорія (Кол. 2:20) або ж непохитна
впевненість у милосерді Божому. Другий – освячення, яким стара людина з усіма
її пристрастями умертвляється, а постає нова людина в новому і святому
послухові. Третій дар – вільне сповідання, яке засудужує усе, що відмовляється
поступатися здоровій доктрині – навіть імператорів, князів і понтифіків із усім
світом.
Мартін
Лютер, З лекції на Псалом 50 (51)
Немає коментарів:
Дописати коментар