МАТЕРІ, ЯКІ ВЕДУТЬ ДО БОГА
У «Застільних бесідах»
доктора Мартіна Лютера є такий запис: «Коли жінки приймають учення Євангелія,
то вони набагато сильніші та ревніші, непохитніші та міцніші у вірі, ніж
чоловіки. Це ми бачимо у світлий Великдень, коли Магдалина була сміливіша, ніж
Петро». Віруюча жінка – благословення для сім’ї і для цілого народу. Не випадково в
єврейського народу національність передається по матері. Не випадково Церква урочисто святкує День
матері. Адже матері не лише дітей народжують. Матері, очевидно, впливають на
виховання дітей найбільше. Якщо мати віруюча і відповідальна, то вона впливає
на дитину більше ніж батько, школа і суспільство.
Ми бачимо багато таких
матерів у Старому Заповіті. Вже наша праматір Єва чекала на прихід Спасителя,
Який роздавить голову дияволові. У ковчег з нашим праотцем Ноєм входить його
віруюча дружина і троє його синів із дружинами. Авраам має віруючу дружину
Сарру. Ревека, її невістка, дбає про те, аби її син Ісак теж мав віруючу
дружину. Ми бачимо віруючу, але бездітну Анну в молитвах до Господа про дитину
і бачимо, як вона, вже будучи щасливою матір’ю, приводить свого синочка Самуїла до
скинії, аби він служив Господу. Саме Самуїл стане одним із найвеличніших суддів
Ізраїлю і помаже на царство Давида, за правління якого настане «золотий вік»
Божого Старозаповітного народу.
Найзахопливіша історія
материнства – це, звичайно, історія Діви Марії. Віруюча дівчина з племені
Юдиного, нащадок Давида з Назарету, була обрана Богом на Матір Його Сина. Її
глибока віра в Бога, непохитна довіра до Божого Слова, виражається покірною
відповіддю на проголошення Ангела Гавриїла: «Я ж Господня раба: нехай буде мені
згідно з словом твоїм!» (Лк. 1:38). Про її непохитну віру в Господа, довіру до
Божого Слова та звичку розмірковувати про Боже Слово свідчить і її хвала, яка
починається словами: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасі
моїм» (Лк. 1:46), і її реакція на розповідь пастухів Різдвяної ночі: «А Марія
оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм» (Лк. 2:19) і все її дальше
життя.
Ми бачимо віру Саломеї,
матері Апостолів Івана і Якова, і віру Марти та Марії, сестер Лазаря з Віфанії,
і тих жінок, що оплакують хресну дорогу нашого Спасителя на Голгофу, і тих, що
стоять під Його хрестом. І, звичайно, тих, про кого згадує у своїй бесіді
доктор Мартін Лютер, з Марією Магдалиною включно. Ми бачимо вірних жінок, які
часто зі своїми чоловіками активно допомогають Апостолам і виховують своїх
дітей і внуків, аби ті вірно служили Христові. Так виховали Тимофія його баба
Лоіда і його мати Евнікія. Це через них Тимофій, славний своєю вірністю Богові
та Його Слову, отримує таку характеристику від Апостола Павла: «І ти знаєш з
дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа
Ісуса» (2 Тим. 3:15).
Пізніше ми бачимо Моніку,
матір визначного богослова Церкви, яка докладає усіх зусиль і молиться за свого
безпутного сина, який пізніше стане святим або ж блаженним Августином, одним із
найславетніших богословів ранньої Церкви. Ми згадуємо і сувору Маргарету, матір
хлопчика Мартіна, який стане Реформатором Церкви і «Застільні бесіди» якого ми
цитуємо сьогодні, і його дружину, Каті фона Бора-Лютер, віддану Церкві і Слову,
і так само чудесну матір її з Мартіном дітей.
А ще ми бачимо наших
віруючих бабусь і матерів, які вели нас до Церкви і до Слова, і які піклувалися
про те, аби ми були віруючими, дітьми Божими. І ми бачимо наших дружин і
сестер, які виховують вже своїх дітей у вірі в Христа і за яких ми дякуємо
Господу, славлячи Його воскресіння і той факт, що першим про нього довідатися
отримали честь жінки, ревні, сильні та непохитні у вірі. За християнських
матерів і всіх віруючих жінок підносьмо наші молитви не лише в День матері,
який є одним з найулюбленіших свят Церкви, але молімося за них і дякуймо Богові
за них щодня.
В’ячеслав Горпинчук
Немає коментарів:
Дописати коментар