Не вільні від глибокої порочності

    Жоден святий не є вільним від глибокої порочності внутрішньої природи. Тут він мусить постійно приносити себе в жертву, умертвляючи старе оманливе «я». Павло називає це приношенням в жертву тіла, бо людина, стаючи християнином, живе більше ніж на половину духовно, а лихі нахили, які слід умертвляти, Павло приписує тілу, як нижчій, менш важливій частині людини – частині, яка ще не перебуває повністю під впливом Духа.

Мартін Лютер, З проповіді на 1-у неділю по Богоявленні