Руйнування країни і Божих дарів

Але нині в дворах князів ми бачимо таку непомірність – банкети і пияцтво – що може скластися враження, що за одну-єдину годину вони задумали прожерти ресурси цілої країни. Пани, князі, шляхтичі – власне кажучи навіть ціла країна – руйнуються, виснажуються аж до жебрацтва з тієї лишень причини, що Божі дари настільки немилосердно марнуються і знищуються.

            Як я був говорив раніше: на жаль, зло пияцтва набуло такого розмаху, що його вже не стримати, хіба що Слово Боже матиме свій контролюючий вплив на кількох людей – на тих осіб, що ще зберегли людську подобу і залишаються християнами. А маси залишаться такими, як і є, особливо, якщо світський уряд не вдасться до обмеження цього зла. На мою думку, якщо Бог нічого не зробить, аби приструнити цей порок якимось особливим судом – а поки Він того не зробить, то це зло залишиться безкарним і необмеженим – то навіть жінки і діти стануть п’яницями, а коли настане Останній День, то не залишиться жодного християнина, а всі душі п’яними зійдуть у безодню пекла.

Мартін Лютер, З проповіді на неділю по Вознесінні