Перо, а не вогонь, має нищити єретиків

З ростом корумпованості Західної Церкви, вона ставала Церквою, що все більше й більше переслідувала, аж допоки не впилася кров’ю святих. Максима та дух переслідування проникли в кожну частину Церков Реформації крім Лютеранської Церкви. Цвінґлі заохочував кару смертю за єресь. Багато дискусій велося про те, якою саме була участь Кальвіна у спаленні Сервета, але ці два факти залишаються незаперечними. Один полягає в тому, що ще до того, як нещасна людина, яка помилялася, здійснила свою фатальну подорож, Кальвін писав, що коли Сервет прибуде в Женеву, то не повинен залишити Женеву живим, якщо авторитет Кальвіна мав хоч якусь вагу. Інший факт полягає в тому, що після спалення Сервета, Кальвін написав трактат, захищаючи право уряду страчувати єретиків (1554 року). Римські і кальвіністські автори пліч-о-пліч відстоюють право уряду карати єресь смертю, на противагу Лютеру та всій спільноті наших богословів, які всі, як один стверджують, що єресь ніколи не слід карати смертю. Реформатська частина протестантизму вбивала у різний час та в різні способи не лише римлян і перехрищенців, але жахлива її енергія була перетворена на громадянську боротьбу, і англікани, пресвітеріани та індепенденти вбивали один одного, особливо у великих громадянських війнах Англії, походження яких було, значною мірою, релігійним. Наскільки б дивно це не звучало, самі соцініани теж були переслідниками, але ще більш дивною була основа,через яку вони вдавалися до переслідувань.  Перші соцініани не лише визнавали, що Ісусу Христу слід поклонятися та вважали тих, хто це відкидав, наполовину юдеями, але коли Ференц Давид, один із їхніх найвеличніших співробітників, це заперечив, то старого чоловіка, вкинули до в’язниці і тримали його там аж до смерті. Лише Лютеранська Церква з усіх великих Церков, що мали силу переслідувати, не має на своїй одежі жодної краплі крові, що була пролита за думку. Славетні слова Лютера були: «Перо, а не вогонь, має нищити єретиків. Кати – не доктори богослов’я. Це – не місце для сили. Не меч, а слово підходить для цієї битви. Якщо слово не валить помилки, то помилка вистоїть навіть тоді, коли весь світ буде залитий кров’ю».

Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я