Докори і настанови доктрини про передпризначення

   

     Із доктрини про передпризначення виводяться також багато найпалкіших докорів і настанов, як-от: коли ми зневажаємо Божим Словом і не слідуємо за ним та відкидаємо запровадження і скеровування Святим Духом (про яке Лука говорить у 7:30: фарисеї відкинули Божу волю про себе). Так само, коли людина відводиться на манівці марною думкою про те, що вона спасеться навіть без Слова, зневажаючи та відкидаючи його, або коли людина  знаходить у самій собі, на основі покликання та початку навернення, ознаки навернення і вірить, що вона відтепер, таким чином, не буде вже в небезпеці (втратити) спасіння навіть, якщо вона свідомо виправдовує власні гріхи та дозволяє їм панувати всупереч власному сумлінню. На противагу цим фальшивим і хибним думкам ця стаття навчає про те, що Бог у Своїй раді, ще перед закладинами світу,  постановив про тих людей, яких Він покликав, але які відмовились прийти, що жоден із них не скуштує Його вечері (Луки 14:24) і так само про те, що пізніше становище тих людей, які відвернулися від святої заповіді і знову впали у гріхи, буде гірше за перше (2 Петра 2:20).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства