У Писанні і коло Писання

25 червня 1530 року, «лютеранська» сторона формально представила своє сповідання віри Імператорові Карлові V та можновладцям Священної Римської Імперії, які зібралися в Ауґсбурзі. Вплив цього сповідання, навіть на його опонентів, був надзвичайний. Вони очікували на фанатичну тираду проти всякого установленого порядку і традиції, священної і світської. Натомість зібрання почуло спокійні, поважні пояснення основ християнської доктрини, євангельської і Біблійної за тональністю, і яка колосилася посиланнями на великих богословів минулого, як-от: Св. Амвросія, Св. Августина і Св. Івана Золотоустого. Князь Вільгельм Баварський звернувся до доктора Йоганна Екка, провідного критика Лютера з академічних кіл і поскаржився, що Екк неправильно представив йому лютеранську доктрину. Потім Вільгельм спитався, чи Екк зможе спростувати почуте ними сповідання. Коли Екк відповів, що зможе це зробити з церковних отців, а не з Писання, то князь зробив свою славетну заяву: «Тож, як я розумію, лютерани сидять у Писанні, а ми, з Папської Церкви – коло Писання!»

Курт Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»