Не було би потреби в Реформації

     

Вік темряви – вік без Символів віри; корупція в доктрині найкраще діє тоді, коли вона нестіснена недвозначною заявою про ту доктрину. Між Афанасіївським Символом віри (можливо близько 434 року по Р. Х.) і XVI століттям немає жодного нового спільного Символу віри. Помилка любить розпливчастості. В змаганні з Римом Реформатори дуже нарікали, що Рим відмовлявся робити виразні офіційні заяви про свою доктрину. «Наші противники», – каже Апологія, «не докладають зусиль до того, аби серед людей була певна чітка заява про головні пункти церковної доктрини». У точній пропорції до сліпої відданості Папству, вони не мали охоти мати доктрину, яка авторитетно викладена і лише під примусом публічних настроїв, викликаних Реформацією, Церква Риму таки скликала нарешті Тридентський Собор. Його рішення не були завершені і не були викладені аж до сімнадцятого року по смерті Лютера і тридцять третього року після Ауґсбурзького Віросповідання.                          
          Належна дата виразного життя окремішньої Церкви визначається її Символом віри. Перевірена Вселенськими Символами віри, Євангельська Лютеранська Церква має таке саме право, як і Римська Церква, перебувати у єдності з ранньою Церквою, але як окремішня Церква, що має чіткий союз і ознаку доктринальної єдності, вона на тридцять років старша від Римської Церкви. Наша Церква має найстарший виразний Символ віри, який дотепер використовується у будь-якому великому відділі християнства. Цей Символ віри – Ауґсбурзьке Віросповідання. Якби Церква могла викласти такий Символ віри і дотримуватись його до Темних Віків, то Темні Віри не настали б. І Реформації не було б, бо в ній не було би потреби.

Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я